6-го січня у багатьох закарпатських родинах відсвяткують Різдво Христове.
До закарпатських родин потроху йдуть різдвяні свята. На жаль, цьогоріч, для багатьох вони не будуть такими радісними й світлими. Через війну, розпочату російським агресором, на душах людей - більше смутку ніж радості. У багатьох війна забрала цьогоріч найрідніших людей. Чимало закарпатців полягли у жорстокім бою, захищаючи незалежність своєї Вітчизни.
Та й попри важкий нині час, люди знаходять у собі сили та вірять у диво, що уже у найближчий період ця жорстока війна закінчиться і українці, таки, переможуть підступного ворога. Вірять у це щиро у кожній українській родині і молять Бога, щоб різдвяні свята були тихими для солдатів на фронті, без "сюрпризів" від росіян.
Будь-яке зло переможемо вірою
Не здаються і вірять у перемогу України і закарпатські військові. Й під постріл снарядів, далеко від дому теж одягають новорічно-різдвяні дерева й готують святкову вечерю, де особливим атрибутом різдвяного столу є урочистий хлібець - керечун.
Готують різдвяні смаколики й випікають духмяний керечун за день до очікуваного свята і в закарпатських родинах.
Різдвяний хлібець є надзвичайно важливим атрибутом святої вечері. Його ставлять на середину столу. Поряд із ним стоїть запалена свічка, поміщена в посуд, в який насипають сирі квасолю, пшеницю та кукурудзу. Підсвічник оздоблюють золотком та гілками ялини - усе залежить від фантазій ґаздинь.
Потрібно пекти із чистим серцем й думками
Перед замішуванням урочистого хліба ґаздині моляться й просять у Бога наснаги й терпіння у цій важливій роботі. Адже місити і випікати різдвяну хлібину потрібно з душею. Тоді обов’язково керечун вийде гарним та не осяде.
Раніше люди випікали його у печах, як і величні Великодні паски. Але зараз більшість ґаздинь печуть у духовках.
Тісто пісне. До борошна, попередньо просіяного й відваженого додають дріжджі та цукор (їх розчиняють у теплій воді), сіль та олію. Додавши усі компоненти, ретельно вимішують і залишають підходити (підкисати). Приблизний час - дві години. Щойно виросте до потрібної величини, тісто акуратно вкладають в залізну форму, до того пропарену й добре вимащену олією. Закарпатські ґаздині й досі для цього використовують гусячі пера.
Деякі ґаздині, перед важливим процесом випічки, у тісто вкладають спеціальну капсулу із медом, квасолю та зерно, щоб на полі був урожай, а у родині - достаток. Вмішують у тісто й часник. Потім його з'їдають. Вважається, що він краще допомагатиме при запаленні горла, оберігатиме від злого ока і лихих язиків.
Згідно із повір'ям, коли тісто–керечун високо піднімається у печі, – рік обіцяє бути вдалим і щасливим. Тож, закарпатки стараються випекти гарний, високий хлібець, не відходячи від духовки, постійно регулюючи температуру під час випікання.
Їдять святковий хліб на Василя - Старий Новий рік, за традицією. Крихти із нього потрібно спалити, або ж закопати. Не гоже, аби "птиця клювала". А от худобу різдвяним хлібом годують. Закарпатці вважають, що вона буде краще доїтись і менше хворітиме.
Редакція "Голосу Карпат" щиро вітає з прийдешнім різдвяним святом. Нехай разом із народженням Бого Сина у кожній оселі витають дух миру, надії та перемоги добра над злом!
Читайте на ГК:Силові структури провели успішну спецоперацію на Закарпатті: чергову «схему для ухилянтів» ліквідувала СБУ (ФОТО)Читайте на ГК:Радує око місцевих і туристів: одна з найбільших родзинок Закарпаття вкрилася рясним цвітом (ВІДЕО)
Читайте на ГК:Ще одна громада області оголосила війну російським символам: на Берегівщині взялися перейменовувати вулиці