«Кожна рослинка – то моя дитинка!»: дівчина з Виноградова з трьох років вирощує фіалки (ФОТО).

Має майже пів тисячі фіалок за якими доглядає сама.

У різних людей різні захоплення, хтось колекціонує марки, хтось листівки, а хтось – квіти. Єва Тудовші з Виноградова із трьох років закохана у фіалки. Спочатку у квітникарстві їй допомагала мама, а зараз дівчина всім займається самостійно. Рідні її лише підтримують добрим словом.

Про свою пристрасть дівчина розповіла «Карпатському об’єктиву».

Квіти у горщиках не в’януть

Квіти Єва любить найбільше в цьому житті. Каже, що розмовляє з ними і вони тоді краще цвітуть.

«Кожна рослинка – то моя дитинка! – посміхається вона. – Усі потребують уваги, турботи і догляду. Хіба ж вони не як малюки? Своїх дітей поки не маю, але в мене є п’ятирічна сестричка і бачу, скільки часу мама проводить із нею. Ніщо так не радує душу жінки, як квіти! Я ж не люблю зрізані, не люблю у вазах, мені подобаються у горщиках, бо вони живі не зів’януть через декілька днів!»

Закарпатка каже, що відколи себе пам’ятає, завжди займалася домашніми рослинами.

«Перші квіти я почала вирощувати із листочків десь у три роки. Пригадую, що була дуже маленькою і мама розповіла, що якщо зрізати листочок і поставити у воду, він пустить корінці. Я так і зробила. Кожен день заглядала і склянку і чекала, коли ж трапиться те диво! Уже за декілька тижнів ми разом посадили нову квітку у землю. Я дуже пишалася собою, коли саме ця фіалка розквітла. Квіточки були фіолетовими і я тоді всім казала, що це – мій улюблений колір. Зараз маю квіти різних сортів і відтінків. Моя колекція складається близько з 500 рослин», – ділиться думками з «Карпатським об’єктивом» Єва Тудовші.

Рекордсменкою з вирощування фіалок в області дівчина себе не вважає, але колекцію планує збільшувати з кожним роком.

«У Хусті є жінка Римма Сисорова. У неї набагато більше квітів. Щороку весною вона робить в Ужгороді виставки. На одній із них я була і навіть придбала декілька рослин. У неї є унікальні сорти і я б хотіла з нею познайомитись ближче. Під час минулої зустрічі, на жаль, поспілкуватися нормально не вдалося!», – зазнається вона.

З чого почалося хобі?

Серйозно займатися фіалками Єва почала 4 роки тому, коли зламала ногу.

«Я сиділа протягом довгого часу у чотирьох стінах. Було літо і довкола все цвіло. Я зрозуміла, що кожен може створити затишок довкола себе самостійно. І мені захотілося, аби цей квітковий рай був у мене вдома не лише весною та влітку, а цілий рік. Я замилилась над тим, що потрібно почати вирощувати квіти. Не для продажу, а для себе. У мене було приблизно 30 орхідей і я спочатку думала розводити саме ці квіти. Але потім зрозуміла, що вони досить дорогі і дешевше буде зайнятися фіалками. Вони не менш гарні і між ними є такі сорти, які безперестанку можуть цвісти навіть по 8 місяців. У той же день замовила декілька гарних квіток через інтернет», – зізнається закарпатка.

Вдома у Єви були фіалки, але більшість із них – одного сорту і однакових кольорів.

«Фіалок мала тоді майже 80. Але більшість були однотипними. Тож я почала вимінювати деякі квіти зі знайомими. Таким чином за два тижні у мене було вже більше 20 нових сортів. Коли трохи оговталась від хвороби, обійшла квіткові магазини у місті. Дещо прикупила. Ще деякі фіалки замовила на спеціальних сайтах. За місяць я мала вже більше сотні різнокольорових рослин. Поступово моя колекція розширювалась. Фіалки мені дарували друзі та знайомі, привозили з Угорщини родичі. 10 рослин маю з Нідерландів. Наразі кожен день мого життя починається квітами та завершується ними ж! Також постійно підкуповую нові сорти. Зараз у мене кілька сотень різнокольорових квіткових красунь і я дуже пишаюся, що моє захоплення почало надихати і подруг. Деякі з них також зараз живуть фіалками!», – переконує дівчина.

Аби розводити квіти – одного бажання замало

Єва Тудорвші не вважає себе професійною квітникаркою, бо всьому вона вчилася самостійно, не має спеціальної освіти, навіть курсів.

«Усе, що я вмію, опанувала самостійно. Читала книги, знаходила матеріали в інтернеті. Розводити квіти – ціла наука. Потрібно знати, як і скільки їх поливати, підживлювати, де тримати, яким повинен бути ґрунт. Переписуюся з фіалководами-селекціонерами, вони багато чого підказують. Допомагає ще й досвід, він, я б сказала, найбільш безцінний», – наголошує дівчина.

За її словами, для того, аби розводити фіалки, одного бажання замало… потрібні ще й кошти та місце для квітів у квартирі чи будинку.

«Я працюю у сфері краси. Певну суму щомісяця віддаю на квіти. Аби вони були гарними, водою поливати їх замало. Також довелося замовляти стелажі, бо всі підвіконня у будинку уже заповнені рослинами. Кожна квітка має своє місце і своє ім’я. Деколи, аби не забути, навіть таблички ставлю, щоб знала, кого як звати, – посміхається виноградівка. – Маю Ілдіку, Тібора, Томаша, Оннушку… Спочатку імена були угорськими, потім українськими, а зараз уже й американські, і навіть японські даю… Деколи по два дні думаю, як нову квітку назвати, бо вже нічого у голову не йде. Часом маленька сестричка допомагає. Вона також дуже любить фіалки», – каже дівчина.

Про улюблені рослини вона знає багато цікавого.

«Зараз у світі зареєстровано близько 400 видів і 8,5 тисяч сортів фіалок. Звісно, усі зібрати я не зможу. Однак маю вдома багато рідкісних. Наприклад, «Химеру», «Блакитний туман», «Крижану троянду», «Розмарі», «Вогненних метеликів», махрові, напівмахрові види. Дуже подобаються з кучерявими пелюстками. Особливо витончений вигляд мають рожеві. Але мені найбільше до снаги червоні. Якусь одну квіту, як улюблену, виділити не можу. Кожна дорога серцю. Деяким квітам уже більше 10 років. Окремим – декілька тижнів. Чимало рослин вирощую з листочків. Маю також садові види фіалок, вони ростуть у нас на клумбах. Але такі квіти сезонні, тож кімнатні все ж приносять мені більше радості», – зізнається Єва.

Закарпатка наголошує, що рідні також у захваті від її колекції, але допомагати у догляді за квітами вона нікому не дозволяє.

«Сестричка Катя дуже хоче прикласти свої рученята до фіалок, але без моєї участі знає, що не можна. Тільки коли я поруч і бачу, що вона робить, можна, наприклад, полити рослини. Також ми можемо разом їх висаджувати. Я використовую не просто магазинний ґрунт, а додаю в нього торф і пінопластові кульки. Взимку квіти треба часом додатково підсвічувати, аби гарно квітнули. Світло на них має потрапляти не менше 10 годин на добу. Тож і далеко не кожне підвіконня підходить. Горщики теж мають значення. Вони не повинні бути дуже великими, але й не мають бути занадто малими, бо корінцям потрібне місце, щоб розвиватися. Коли хтось питає, чому мої квіти такі гарні, я завжди відповідаю, що головним у їхньому розведенні є любов. Якщо ви не любите свою справу, якщо не готові їй віддаватися сповна, краще за неї і не братися. Квітка, вирощена з листочка, не розквітне через тиждень-два…. Для цього потрібно чекати майже рік. Тому важливе ще й терпіння», – переконує Єва.

Крім фіалок дівчина продовжує розводити орхідеї та останнім часом захопилася ще й сукулентами.

«Орхідей у мене зараз близько пів сотні. Точніше 53. Кактусів і сукулентів – майже 100. Дуже мрію про спеціальну теплицю. Але поки що це – лише мрії. Для того, аби її збудувати і облаштувати, обігріти, потрібна чимала сума. Також мені дуже подобаються пальми. Маю бажання зайнятись і ними. Взагалі якщо в перспективі буде можливість, квітникарством буду займатися ще більш серйозно. Але як би там не було, фіалки завжди займатимуть у моєму серці особливе місце! Це ж – квіти домашнього затишку і краси! Не дарма про них існує стільки гарних романтичних легенд!» – переконує Єва Тудовші.

За словами закарпатки, чарівні домашні квіти наповнюють її світ особливою енергетикою, додають оптимізму та надихають.

«Кімнатні фіалки насправді – не фіалки, а узамбарські сенполії і їхньою батьківщиною є Африка. У Франції з квітів навіть варення роблять! Утім чи не найбільш популярними є ці рослини у Китаї. У римській міфології фіалки називали квітами Юпітера. Україна має багато хороших селекціонерів, тож, впевнена, у нас ця сфера квітникарства з роками буде ще більше розвиватися і ми будемо справді мати що показати світові! Я ж у перспективі також прикладатиму всіх зусиль, щоб збільшувати популяцію своїх улюблених квітів!» – переконує дівчина.

Читайте також: “Она бідна вже сама ни уйде”: на Виноградівщині у річці плаває туша корови (ВІДЕО)

Читайте також: