Чи можна уникнути мобілізації з релігійних переконань, – роз'яснення експерта

В Україні триває загальна мобілізація, під яку підпадають усі військовозобов’язані українці, незалежно від віросповідання.

Однак існують релігії, які забороняють користування зброєю – навіть для захисту. Про це пише "Українська правда".

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України (Стаття 65 Конституції України). 

Чи можна уникнути мобілізації з релігійних переконань?

Якщо коротко: ні, не можна.

"Релігійні переконання не звільняють людину від обов’язку захищати державу. Конституція закріплює рівність усіх громадян та не допускає дискримінації за релігійною ознакою.

А в Законі про мобілізаційну підготовку та мобілізацію немає жодних винятків стосовно вірян. Військовий обов’язок є однаковим як для віруючих, так і для невіруючих", – пояснює Андрій Новак.

 У Статті 35 Конституції України зазначено: "ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань". 

Водночас, якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою".

Що таке альтернативна служба і чи є вона під час війни?

Альтернативна служба запроваджується замість проходження строкової військової служби для виконання обов’язку перед суспільством, йдеться у Законі "Про альтернативну (невійськову) службу".

Вона не передбачає військової підготовки та використання зброї. 

Таку службу проходять на підприємствах, в установах, організаціях, діяльність яких пов’язана з соціальним захистом населення, охороною здоров’я, захистом довкілля, будівництвом, житлово-комунальним та сільським господарством, а також у патронажній службі в організаціях Товариства Червоного Хреста України.

Строк альтернативної служби є більшим за строк строкової у 1,5 рази.

У мирний час віряни деяких конфесій мали право на проходження альтернативної служби замість строкової.

Таке право мають лише віряни, які належать до офіційних і чинних згідно із законодавством України релігійних організацій, віровчення яких забороняє користуватися зброєю", – каже юрист.

Право на альтернативну службу замість строкової мали віряни, які належать до офіційних релігійних організацій, віровчення яких забороняє користуватися зброєю  Перелік релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю Адвентисти-реформісти;Адвентисти сьомого дня; Євангельські християни; Євангельські християни-баптисти; Покутники; Свідки Єгови; Харизматичні християнські церкви (та церкви, прирівняні до них згідно із зареєстрованими статутами); Християни віри євангельської (та церкви, прирівняні до них згідно із зареєстрованими статутами); Християни євангельської віри; Товариство Свідомості Крішни.

Ця норма діяла у мирний час, але строкової служби під час воєнного стану немає, відповідно, замінити військову службу альтернативною під час війни – не можна. 

"При цьому 35 Стаття Конституції юридично продовжує діяти, але законодавство не вирішує порядок проходження невійськової служби під час воєнного стану. Стаття 23 Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" про це мовчить", – коментує юрист.

Що робити, якщо релігія не дозволяє брати до рук зброю, а вас хочуть мобілізувати?

 Насамперед юрист радить написати заяву до військкомату і попросити виконувати військовий обов'язок у формі альтернативної (невійськової) служби.

Потрібно додати документ, що підтверджує істинність цих переконань – довідку від своєї релігійної громади – з переліку зареєстрованих організацій, які забороняють використання зброї. 

"Якщо людина написала заяву і підтвердила, що належить до релігійних організацій, які забороняють користування зброєю, її хіба що можуть призначити на небойову посаду. Вона може бути кухарем, водієм, інженером тощо.

Теоретично, якщо людина, наприклад, адвентист-реформіст, написав таку заяву і додав відповідні документи, але воєнком вперто направляє його у мінометний розрахунок, він може написати скаргу, подавати в суд, посилаючись на Статтю 35. Але я не бачив таких випадків на практиці і я сумніваюся, що так роблять у військкоматах", – пояснює Андрій Новак.

При цьому важливо пам’ятати, що "пацифізм" чи інші антинасильницькі ідеології – не є релігійними переконаннями, які б звільняли від військового обов’язку. 

Тобто якщо людина заперечує війну і не хоче брати участь в обороні держави – це не є підставою для звільнення людини від мобілізації.

"Тут більше йдеться про доцільність. Голова ТЦКСП в таких випадках розуміє, що людина просто буде некорисною на війні. 

Але захист держави – обов’язок громадян. За ухилення від мобілізації людину можуть притягнути до відповідальності, незважаючи на ідеологічні переконання", – каже юрист.

 Чи можуть мобілізувати священників?

Так, можуть.

"Офіційної відстрочки саме тому, що людина єпископ чи священник – немає. У цьому випадку ніякі "листи" від єпархії не працюють", – наголошує Андрій Новак.

Підстави для відстрочки від мобілізації у всіх військовозобов’язаних громадян однакові.

Наприклад, троє і більше неповнолітніх дітей, інвалідність, непридатність до військової служби за станом здоров’я, опікунство над людьми з інвалідністю, загибель родичів під час проведення АТО/ООС або під час воєнного стану тощо.

"Якщо у людини немає інших підстав для отримання відстрочки, то через те, що він владика, диякон, архієрей чи ще хтось – немає ніяких відстрочень. Можуть мобілізувати і священників, і керівників церков, але все залежить від мобілізаційних завдань. 

Про них точно є відомості у військкоматі. Військкомат бачить, що це священник, і розуміє, що його, можливо, немає сенсу призивати", – каже Новак.