1. Новини Закарпаття
  2. >

Чорний день пекла: війна продовжує розділяти закарпатські родини

02.11.2022 08:57 Суспільство Актуально Голос Карпат

Гостомель, Буча, Мелітополь, Херсон... Жорстокі убивства мирних людей, катування родин у підвалах, насильство... Це не сюжет із фільму жахів.

Гостомель, Буча, Мелітополь, Херсон... Жорстокі убивства мирних людей, катування родин у підвалах, насильство... Це не сюжет із фільму жахів.

Це реальна картина болю народу України, вирізана клятим рашистом на квітучій землі. Це розтерзані долі синів та доньок, їх матерів.

24-го лютого — чорний день, що став пекельним для усіх українців. Раптово у чистому небі над жовто-блакитним стягом з'явились ракети, запущені росіянами для знищення всього українського. Прильоти "зла" на мирну землю кидають людей в почуття страху і паніки. Сотні будинків рівняють із землею рашистські снаряди. Українці ховаються у підвалах, минаючи вражу кулю. А хтось того дня не встиг устати навіть із ліжка...

Війна, кажуть, є найгіршим прокляттям людства. Корінням зла, яке веде до розрухи. Породженням пекла, де немає нічого людського, а лиш ненависть, лють і бажання глибокої помсти. Ворог планує відібрати усе найдорожче й уперто реалізує свій клятий план.

Росія сама розпочала повномасштабне військове вторгнення на територію України. Ворожа армія думала, що насправді "іде визволяти" український народ. Такою була їхня місія — провести "асвабадітєльну операцію" за наказом диктатора. Саме його, ім'я кого почали писати у ЗМІ й соцмережах з малої літери "п" уже встигли порівняти із Гітлером та навіть назвати його   дії куди жорстокішими у порівнянні з фашизмом.

За три дні росіяни планували підпорядкувати собі історичний Київ. Та плани диктатора не увінчались тріумфом. Не зустрічали "асвабадітєлєй" квітами й хлібом із сіллю. Ворога зустрічали такими ж   "вітальними жестами" й "поцілунками"...

Відважний український народ об'єднався проти загарбників у найважчий момент. Прості селяни підпалювали ворожу техніку, спиняючи просування російської армії. У всіх областях небайдужі організовували виробництво протитанкових їжаків. "Братніх" росіян "частували" Бандера-коктейлями й пиріжками із "дивоначинкою" від баби Олі та Мані. Безстрашні патріоти голими руками йшли на озброєних нелюдів й навіть жінки збивали російські дрони домашньою консервацією. Така от нація сильних духом та непохитних вірою!

Й далі український народ мужньо бореться за свободу і перемогу добра над злом у цій жорстокій війні. І ми віримо - перемога за нами!

На жаль, захищаючи рідну Вітчизну, багато молодих юнаків полягли у бою. Серед них є й закарпатці. Багатьох із них нагороджено високими Орденами посмертно. Так, за останній місяць сумна звістка прийшла на Виноградівщину. 10 жовтня цього року жителі провели в останню путь полеглих у війні Романа Головка та Ігоря Клодзінського. Обидва Герої загинули на Херсонщині, мужньо обороняючи свою державу.

7-го жовтня утворили живий коридор на Виноградівщині, слізно прощаючись Олександром Кориком. Того ж дня сумна звістка оповила район загибеллю ще одного бійця Сергія Габора. 6 жовтня 2022 року оголошено Днем жалоби у Виноградівській ТГ. Виноградівщина оплакує трьох загиблих захисників.

На жаль, багато краян, перебуваючи у пеклі війни й ведучи боротьбу з ворогом, отримують поранення. В деяких випадках отримані поранення не сумісні з життям. Біда спіткала й бійця із Виноградівщини. як повідомили у соцмережах, під час боїв з окупантами постраждав Максим Тегза. Військовий серйозно поранений в голову й перебуває в реанімації. Шанси на одужання солдата є мінімальними.

4-го жовтня цього року загинув герой із Міжгірщини, командир 128-ої бригади Віктор Болехан. З перших днів війни боронив Україну. У захисника вдома залишились батько і мама, дружина, два сини та рідна сестра. 6 жовтня востаннє додому привезли тіло загиблого захисника зі 128-ї бригади. Люди повиходили на вулицю та стоячи на колінах зустрічали кортеж з тілом захисника.

Не оминають жахливі новини і Перечинщину. 6 жовтня 2022 року війна обірвала життя сміливого воїна, уродженця Полянської Гути Туря-Реметівської ОТГ. На Донеччині у ході виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України загинув 36-річний Михайло Чомоляк.

13 жовтня загинув у бою із окупантами молодий військовослужбовець 128 ОБМР Мікола Гісен, вихованець Перечинської школи-інтернат.

20 жовтня у Перечинській ОТГ знову трагічна звістка. Під час війни з росіянами поліг ще один закарпатський військовий. Сумну новину у мережі Фейсбук повідомила рідна сестра убитого:

"Втрата – завжди неймовірно боляче і страшно. Втрата – це коли всі думки сплелись воєдино, а поєднало їх невимовне горе.

Та втрата на війні, проклятій орківській війні, ще більше посилює душевний біль.… Мати втратила сина, дружина – чоловіка, діти – доброго батька, а я – улюбленого брата. Ніякий на світі розпач, ніяка на світі рана не ятритимуть більше, ніж ця страшна звістка. Увесь час, відколи Руслан воював, я подумки була завжди з ним, бажала сили й завзяття та молила Бога про щасливе повернення з Перемогою додому..."

Прощання із загиблим Героєм України Русланом Чумою відбулось 25 жовтня в місті Перечин. Військовослужбовець ЗСУ поліг на Херсонщині 17 жовтня.

Нагадаємо, "Людей косила чорна смерть": таємниці поховань на закарпатському цвинтарі й пошесть чуми

Читайте на ГК:Порушникам загрожує серйозний штраф: заступник голови Закарпатської ОВА звернувся до краян
Читайте на ГК:На Закарпатті ввели аварійні відключення світла: застосовано усі 10 черг
Читайте на ГК:Велике горе: на війні загинув 27-річний Герой зі 128-ої Закарпатської бригади (ФОТО)