"Людей косила чорна смерть": таємниці поховань на закарпатському цвинтарі й пошесть чуми

Закарпаття одне із тих, що у свій час потерпало від таких епідемій як тиф, малярія, іспанка, холера.

Від жахливих болячок у 19 столітті не існувало ефективних медикаментів. Люди вимирали один за одним. цілими сім'ями. Цвинтарі були переповнені.

Наразі у багатьох селах області є місця на кладовищах, де у свій час було поховано людей, що помирали від чуми. Цю епідемію ще називали "чорною смертю", яка була здатна викосити пошестю міста і села. Не винятком є і закарпатське село Тур'я-Ремета. У селі функціонує старе кладовище, що розташоване по вулиці Шевченка.

Значний період на цвинтарі не дозволялось ховати нових померлих на певній ділянці із чумним захороненням. Поховання робились поряд. Людей ховали поближче до дороги, а "чумний відрізок" лишався під забороною.

Наразі не відомо, скільки родин поховала чума невиліковною пошестю у околицях населеного пункту. Водночас, люди розповідають, що моровиц на той час забирала людей із небаченими темпами. Помирали дорослі та діти, хворіла й здихала худоба.

Часто, роблячи нові захоронення, вибираючи місце для нового покійника,розповідають місцеві, доводилось багато разів натрапляти на рештки — останки "з минулого". Не один раз викопували то череп людський, то ряд інших частин покійних. Ймовірно, із плином часу та браком місць для нових поховань, місцевим таки довелось зачепити і кладовище , де збереглися останки померлих у свій час важкою недугою.

Історія

У XXI столітті легеневу форму чуми відносять до тих хвороб, які регулюють сучасні Міжнародні медико-санітарні правила 2005 року. За приблизними підрахунками за відому історію чума забрала життя 180—200 млн людей.

Збудника чуми віднесено до тих біологічних агентів, які офіційно визнано чинниками біологічної зброї.[

Відомості про ранню історію епідемій чуми вкрай суперечливі. Адже у старовинних літописах будь-яку епідемію називали «мор»(«моровиця»), «пошесть», «морова виразка» (англ. pestilence, pest, plague і лат. pestilentia). Plague походить від лат. plaga — «вибухати», або образно «удар у руках бога». Як правило, літописці вказували, що такого-то року був мор, померла така кількість людей. Про симптоми хвороби описів, як правило, зроблено не було. Наприклад:

«…бысть болесть силна в людех, не бяше бо ни единаго двора без болнаго, а в ином дворе не бяше кому и воды подати, но вси боли лежаху»[9] — констатація факту великої кількості захворілих, однак без будь-яких описів симптомів хвороби.

Так звана «Пелопонеська чума» (Афінська моровиця) в Аттиці у 436—427 рр. до н. е. Як писав про неї Фукідід у своїй «Історії Пелопонеських війн»: «Почалася вона спершу, кажуть, в заєгипетській Ефіопії, згодом спустилася в Єгипет, Лівію і більшу частину земель». Епідемія супроводжувалася сильними землетрусами, морськими повенями, посухами і неврожаями. Люди заражалися при догляді за хворими. Основними проявами були нестерпний жар і поява висипу на тілі. Гинули і тварини. Багато будинків спорожніли, цілі родини вимерли.

1346 р. чума була занесена до Криму, а у 1351 р. через Польщу — до України (спочатку до Чернігова й Києва) й Московського князівства. В Україні вона особливо лютувала у Переяславі, де знищила все населення. Відтоді епідемії не переводилися в Україні та в Московії впродовж чотирьох століть. Літопис написав про чуму 1387 р. у Смоленську: «Только выйдоша из града пять человек, град затвориша…».

Відомо, що бубонна чума спровокувала ряд смертельних епідемій в середньовічні часи. "Чорна смерть" була найтрагічнішою. Вона нанесла масштабної шкоди європейським країнам у XIV столітті.

Наразі людство стикнулось із новими й не менш небезпечними випробуваннями. І хоч нинішня медицина зазнала успішної трансформації, від багатьох недуг люди продовжують помирати. До слова пандемією нового масштабу в наш час є надзвичайно підступний ковід 19. За останніми даними, за весь час пандемії, в Україні захворіло понад 5 млн людей, одужало – понад 4 млн, а померло – більше 109 тисяч осіб.

Нагадаємо, Україна зможе заповнити дефіцит електроенергії постачаннями з ЄС — Сімсон