1. Новини Закарпаття
  2. >

Адвокати роз’яснили, чи можна відмовитися від повістки на законних підставах

23.07.2022 07:35 Суспільство Актуально

«Покарання» службою у Збройних силах, попри критику з боку військових, і далі практикується військкоматами

«Покарання» службою у Збройних силах, попри критику з боку військових, і далі практикується військкоматами

Роз'яснення щодо мобілізації "Громадському" надали адвокати, юристи та правозахисники.

Хто може вручити повістку?

Вручити повістку можуть співробітники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або ж представники органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ.

Чи законно вручати повістку у громадському місці?

Вручати законно, а ось виписувати повістку просто на вулиці — ні. Українське законодавство не визначає, де саме треба вручати повістку, тому, з огляду на цю «сіру зону», у Збройних силах вважають, що уповноважені особи можуть робити це в будь-якому місці. 

Менше з тим, затверджена форма повістки передбачає, що її повинен виписати на конкретну особу керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки (колишні військкомати).

«Повістки мають виписуватися на конкретну особу саме в центрі комплектування. Усі ці проштамповані повістки, зупинка людей для перевірки документів, вписування прізвища на місці і спроби вручити повістку цій особі — такі дії фактично є незаконними. Їх можна вважати підробленням документів та викликати поліцію. Правоохоронці повинні зафіксувати факт звернення та незаконні дії, взяти пояснення. В подальшому така зафіксована заява та пояснення можуть слугувати доказом під час оскарження вручення повістки», — пояснює адвокат юридичної компанії "Мілер" Юрій Мельник.

Що робити, якщо представники центрів комплектування вручають повістки разом із поліцейськими?

«Викликати інший наряд поліції. Це нормально, адже іншого інструменту немає. Якщо представники поліції беруть участь у якихось діях — це не означає, що ці дії є абсолютно законними і відповідають чинним нормам», — каже пан Мельник.

Чи законно вручати повістку за якесь правопорушення (наприклад, за порушення правил дорожнього руху)?

Знову ж таки, якщо її випишуть на ваше ім'я одразу на місці правопорушення — це, за словами юристів, незаконно.

Чи можна відмовитися від повістки?

Ви завжди можете відмовитися отримувати повістку та підписуватись щодо її отримання, проте, як говорить менеджер адвокатського об'єднання «PwC Legal» Артем Крикун-Труш, будьте готові заплатити штраф. Якщо ж вам намагаються вручити повістку в громадському місці, вписавши ваші дані в порожній бланк із підписом керівника центру комплектування — ви можете спробувати пояснити, що це незаконно. 

Представники центру комплектування у присутності свідків можуть скласти акт відмови від отримання повістки. У цьому акті ви теж не зобов'язані нічого писати або ставити підпис. За порушення правил військового обліку передбачена адміністративна відповідальність — штраф від 850 до 1700 грн (стаття 210 Кодексу про адміністративні правопорушення), і якщо акт таки складуть, то далі справу розглядатиме керівник центру комплектування, який може стягнути штраф. Утім, ви маєте право оскаржити цю постанову в місцевому суді — суди вже скасовували штрафи, якщо їх було виписано з порушенням.

У суді центр комплектування буде доводити, що ви порушили правила обліку: саме за це (а не за відмову від повістки) передбачено штраф. За власне відмову покарання немає. 

«Під час вручення повістки представник центру комплектування ще не знає, чи порушуєте ви правила обліку чи ні. Якщо ви виїхали на нове місце проживання — ви маєте знятися з обліку та стати на новий облік протягом семи днів. Якщо ви внутрішньо переміщена особа з окупованих територій, то маєте стати на військовий облік за новим місцем проживання незалежно від того, чи знялися ви з обліку вдома: часто це просто неможливо через окупацію та бойові дії. Також ви маєте інформувати свій центр комплектування про зміни в житті: сімейний стан, роботу, навчання тощо. Якщо ви порушуєте ці правила обліку — підлягаєте адміністративній відповідальності. Але якщо ви не ВПО, а лише проїздом у певному населеному пункті, то притягнути вас до відповідальності за порушення правил військового обліку там немає підстав», — пояснює Артем Крикун-Труш.  

Якщо ви не ВПО, то центру комплектування буде складно довести правопорушення: адже інформація про те, чи знялися ви з обліку, є лише у вашого попереднього центру, а даними військкомати не обмінюються.

Варто також пам'ятати, що порушник може бути притягнутий і до кримінальної відповідальності. По-перше, є стаття 337 Кримінального кодексу України, яка встановлює покарання у вигляді штрафу (від 5 100 до 8 500 гривень) або виправних робіт протягом року за ухилення від військового обліку. Однак вона може бути застосована не за перше порушення обліку, а лише після попередження керівником центру комплектування, коли ви не з'явилися за повісткою для уточнення облікових даних.

По-друге, є стаття 336 Кримінального кодексу України, яка встановлює покарання від 3 до 5 років позбавлення волі за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. Йдеться про випадки, коли ви уточнили облікові дані, пройшли медкомісію, вам вручили наступну повістку — про призов на службу, — але у визначений час ви не прийшли до центру комплектування.

Чи змушені ви йти до центру комплектування, якщо вам не вручали повістку?

Якщо вас не викликали до територіального центру комплектування жодним із належним способів (вручення повістки, наявність мобілізаційного розпорядження), то, як пояснює адвокат Юрій Мельник, обов'язку з'явитися до центру комплектування ви не маєте.

Кого призивають насамперед?

Попри те, що ЗМІ поширюють інформацію про чотири хвилі мобілізації, у законодавстві таких термінів немає. Згідно з указом президента, в Україні триває загальна мобілізація — себто на службу можуть призвати будь-кого з військовозобов'язаних. Однак заступниця міністра оборони Ганна Маляр запевняла, що перевагу надаватимуть резервістам і колишнім учасникам АТО і ООС, хоча й поступово нарощуватимуть «чисельність підрозділів за рахунок тих військовослужбовців та військовозобов'язаних, які вже відслужили».

«На практиці ж центри комплектування зараз мобілізують усіх, хто проходить за критеріями віку, здоров'я і не має підстав для відстрочки. Можуть вручити повістку й мобілізувати будь-якого здорового чоловіка від 18 до 60 років, який не має права на відстрочку або документів, що підтверджують це право», — коментує менеджер адвокатського об'єднання «PwC Legal» Артем Крикун-Труш.

То що, без бойового досвіду можуть відправити на передову?

Ні. Тобто не мають права.

Ганна Маляр розповідала, що найчастіше до Міноборони звертаються зі скаргами саме на те, що «людей після пари днів навчань або взагалі без них направляють на передову». Однак нікого не можуть відправити в зону бойових дій без підготовки — згідно зі статтею 29 закону «Про військовий обов'язок і військову службу», військовозобов'язані та резервісти повинні пройти навчальні, перевірочні та спеціальні збори. Наказ Міноборони також зобов'язує командирів військових частин забезпечити «якісну підготовку резервістів та військовозобов'язаних і повноту виконання ними програми підготовки». Утім, нині через війну навчання проводять за скороченими термінами — від семи до 20 днів. А от якщо ви не пройшли навіть тижня навчання, Маляр радить телефонувати на гарячу лінію Міноборони: 0-800-500-410, 0-800-500-442 або ж 044-454-44-99.

Правозахисник й адвокат Дмитро Швець також радить мобілізованим писати рапорти, якщо їх намагаються відправити воювати без належної підготовки. Швець розповідає, що такі скарги найчастіше задовольняють, і до нього все рідше звертаються з такими проблемами.

«Думаю, військовозобов'язані краще знають свої права, а військові частини, коли розуміють, яких помилок припустилися і чого ці помилки коштували, роблять висновки», — розповідає правозахисник і адвокат Швець.

А без спорядження можуть відправити в зону бойових дій?

Теж ні. Згідно з тим самим наказом Міноборони, командири військових частин відповідають за «організацію речового, фінансового, продовольчого та медичного забезпечення резервістів та військовозобов'язаних».

«Держава зобов'язана забезпечити військовослужбовця засобами. Дуже часто буває проблема на місці: військові частини не роблять замовлення на це забезпечення, а інколи перекладають цей обов'язок на самих військовослужбовців», — говорить правозахисник, адвокат Швець. 

Водночас фахівець радить і в такому разі не боятися, подавати рапорти й не погоджуватися вирушати на війну, аж доки вам не видадуть спорядження.

Нагадуємо, як повідомляв ГОЛОС КАРПАТ раніше, Спецслужби України готові допомогти Молдові звільнити Придністров’я від військ РФ — ГУР 

Читайте на ГК:Спецслужби України готові допомогти Молдові звільнити Придністров’я від військ РФ — ГУР
Читайте на ГК:У США ухвалено новий пакет військової допомоги Україні на 0 млн, - Politico
Читайте на ГК:РФ офіційно викрала з України 5100 українських дітей – Герасимчук