У мирному житті солдат Руслан їздив по заробітках, займався будівництвом, нині ж боронить рідну країну від окупанта.
Сьогодні у рубриці "128 бригада в обличчях" ви познайомитеся із Русланом, солдатом із "Закарпатського Легіону".
У моєму паспорті не пише «національність – циган». Я громадянин України, тому маю захищати свою країну!»
"Я з Берегівщини Закарпатської області, належу до циганської меншини. У мирний час займався будівництвом, їздив на заробітки по Україні й за кордон.
На війні вже вдруге – вперше воював у 2015-му, а тепер сам прийшов у військкомат і знову потрапив у 128 бригаду. Чому прийшов воювати? Бо «добрі сусіди» полізли на нашу землю.
Так, я циган, але в моєму паспорті не вказана національність, тільки «Громадянин України». Тому маю захищати свою землю, як і всі інші громадяни України, незалежно від національностей.
Дома мене чекає рідні. Вони дуже не хотіли, щоб я йшов на війну, не відпускали. Казали: «Ти вже раз воював, то досить».
Але я все одно пішов, такий час. Ми постійно на зв’язку, зідзвонюємося по кілька разів на день, якщо зв'язок нормальний. Рідні завжди питають, як у мене справи, що потрібно, відправляють посилки.
Додому повернуся після перемоги!", - каже захисник.