В Ужгороді створять центр жіночого підприємництва для переселенок

20 червня ООН відзначає День біженців. За даними Організації, понад 7,5 мільйонів українців та українок набули цього статусу від початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022.

Кількість внутрішньо переміщених осіб в Україні перевищила вісім мільйонів людей, повідомляє Міжнародна організація з міграції (МОМ).

До Дня біженців «Крим SOS» спільно з ГО Gender Stream в Ужгороді провели дискусійну панель на базі хабу для жінок ВПО “Sister’s Hub” - «Вирвані з коренем. Що далі?». Серед учасниць:  Тетяна Хорошилова, ( ВПО Крим_ SOS), Анна Редько, (ВПО “Sister’s) Hub”, Наталья Криворучко, ( МБО СОС Дитячі Містечка Україна), Маріанна Колодій, (Центр ґендерної освіти при УжНУ), Тетяна Щерба, старша інспекторка з особливих доручень Управління дотримання прав людини НП України у Закарпатській області, Наталія Язан, інспекторка з ювенальної превенції ГУНП Донецької (Закарпатської області), Олена Біланіна, (Ужгородська молодіжна рада), Христина Косманенко ( ГО Закарпаття-Донбас).

Нічого для нас без нас - базовий принцип, який об’єднав учасниць дискусії, більшість з яких самі належать до категорії жінок ВПО. В ході обговорення ми зійшлися на ключових задачах, з якими слід працювати: працевлаштування переселенок та економічна інтеграція в приймаючих громадах; створення центру підтримки жіночого підприємництва; залучення жінок до прийняття рішень та місцевого активізму; налагодження комунікації з громадами, органами місцевого самоврядування, ГО та переселенками; протидія стигматизації та мові ворожнечі

 «Переселенці та переселенки щодня стикаються з новими викликами у нових містах - пошук житла та роботи, адаптація та інтеграція, психологічна реабілітація та налагодження нових зв’язків, упереджене ставлення та стигма. Посилюється і напруга в громадах: інфраструктура не справляється зі зростаючим навантаженням, а цільові групи не мають доступу до прийняття рішень, - каже Тетяна Хорошилова. -  Разом з тим жінки зазнають множинного впливу наслідків повномасштабної війни, адже разом з новими викликами залишаються старі - неоплачувана доглядова праця за дітьми та родичами похилого віку, дискримінація при прийомі на роботу і як наслідок - фемінізація бідності».

ВПО - це не лише виклик для громади, але і колосальний ресурс - людський, економічний, професійний, що може сприяти розвитку регіону. І жіночі організації, що нині працюють в Ужгороді, готові працювати разом, щоб навести містки взаєморозуміння та співпраці між мешканцями Закарпаття та людьми, що були змушені рятуватися тут від війни.

Джерело.