В Ужгороді презентували результати моніторингу місцевих політик реагування на переміщення населення

В Ужгородському прес-клубі відбулася онлайн-презентація результатів моніторингу місцевих політик реагування від Благодійного фонду «Стабілізейшен Суппорт Сервісез».

Після 24 лютого 2022 р. близько 8 мільйонів громадян були змушені переміститися в межах країни, ще близько 4 мільйонів — за кордон. Серед них є ті, хто вперше зіткнувся із ризиком для себе внаслідок військових дій, а також ті, хто вже раніше мав досвід такого переміщення.

 З якими викликами зіштовхуються переселенці сьогодні на нових місцях і як реагують органи державної влади та місцевого самоврядування на масове внутрішнє переміщення населення дослідили експертки БФ «Стабілізейшен Суппортт Сервісез». Моніторинг місцевих політик реагування проводився по всій Україні, зокрема у Закарпатській області – в Ужгороді, а також в Перечинській та Берегівській громадах. Про це розповіла Анна Борисова, проєктна менеджерка БФ «Стабілізейшен Суппортт Сервісез» 

   Марія Красненко, юридична експертка БФ «Стабілізейшен Суппортт Сервісез» зазначила, що опитування проводилося з 1 березня по 20 квітня та охопило 158 респондентів, які проживають переважно у східних регіонах України. «Основними областями/районами для їх переміщення стали Львівська (25.3%), Вінницька (13.3%), Чернігівська та Тернопільська (12.7% кожна), Черкаська (11.4%), Закарпатська області (10.1%). Окремі респонденти зазначили про переміщення до Кіровоградської, Київської, Донецької, Волинської, Хмельницької, Харківської областей, - каже Марія Красненко. – 

Більшість респондентів (53.8%) на момент переміщення не знали про функціонування центрів/штабів/тощо надання допомоги переміщеним особам. Проте 65.8% вже звертались за їх допомогою, 5.7% — планують.  63.9% опитаних зазначають, що інформація (контактні номери, адреси, режим роботи тощо) про функціонування центрів/штабів/тощо надання допомоги переміщеним особам була для них доступною сповна. Близько 5% повідомили, що дізнавалися про центри/штаби/тощо через друзів, соціальні мережі, безпосередньо на місці прибуття. Лише 13.9% респондентів повідомили, що в підсумку не отримали жодного виду допомоги від центрів/штабів/тощо. Люди отримали: продуктові набори (48.1%), допомогу у розміщенні (27.2%), одноразову грошову допомогу (15.2%), набори індивідуального захисту та психологічну допомогу (10.8% кожен), юридичну допомогу (8.9%). Також 81% опитаних зазначають, що знають і планують скористатись програмою фінансової підтримки внутрішньо переміщеним особам (2 тис. грн — дорослим, 3 тис. грн — дітям) , 15.8% — знають і не планують». 

Також фахівці проводили глибинні інтерв’ю із представниками департаментів соціального захисту населення, центрів надання адміністративних послуг, окремих відділів місцевих рад, фахівців центрів/штабів тощо з надання допомоги ВПО у 7 областях України, зокрема і Закарпатській. 

  Анжела Бабкіна, регіональна координаторка БФ «Стабілізейшен Суппортт

Сервісез» у Закарпатській області зупинилась на особливостях прийому переселенців на Закарпатті. Опитування проводилося в Ужгороді, Перечинській та Берегівських громадах.

«Результати моніторингу в області не відрізняються від загальноукраїнських, каже Анжела Бабкіна. -   Ужгород - це невелике місто, в якому 22,5 тисячі офіційно зареєстрованих переселенців. У  Перечинській територіальній громаді, де 12 тис. населення, зареєстровано майже 4 тисячі ВПО,  Берегово з 24 тис. власного населення прийняло майже 7 тис. переселенців. Офіційно на Закарпатті понад 152 тис. переселенців, неофіційно -  понад 400 тис. переселенців».

За словами Анжели Бабкіної, Закарпаття не було готове до таких подій, на працівників соціальної сфери у рази збільшилося навантаження. У більшості з них був відсутній досвід роботи з такою категорією. Адже починаючи з 2014 року в області було всього близько 4 тис. переселенців. Матеріально-технічна база недостатня для реєстрації сотні тисяч ВПО, які повинні отримувати задекларовані державою виплати.

«За березень-квітень ще не всі отримали виплати,- додає Анжела Бабкіна. – Також область менше була підготована до прийому переселенців, оскільки міжнародні донори всі 8 попередніх років вкладали кошти в кілька областей, де було найбільше переселенців, а нашу область оминали».  Це була не зовсім правильна стратегія, каже експертка, адже тепер ці області не зовсім безпечні для прийому переселенців, збудоване житло зруйноване. 

На основі результатів моніторингу спікерки презентували фахові рекомендації профільним міністерствам і органам місцевої влади, котрі безпосередньо впливають на комфортну адаптацію переселенців на нових місцях. Валерія Вершиніна, директорка з юридичних питань БФ «Стабілізейшен Суппортт Сервісез».

Зокрема, для органів місцевого самоврядування, це забезпечити широке інформування, в тому числі на офіційних сайтах, щодо центрів/штабів/тощо з надання допомоги, діяльності публічних органів, їх місцезнаходження та контактів особам, які постраждали внаслідок бойових дій, в тому числі переміщеним особам; інформування щодо первинної реєстрації та взяття на облік як ВПО, відмінностей між ними, категорій ВПО, яким передбачається надання фінансової допомоги, видів допомоги тощо; вживати заходи для забезпечення можливостей довгострокового проживання, забезпечення житлом різних категорій осіб, в тому числі для людей з різною формою та нозологією інвалідності; забезпечити широке інформування щодо пільг, гарантій та можливостей передбачених для ВПО, пов’язаних з внутрішнім переміщенням, а також компенсації за безоплатне проживання, працевлаштування ВПО та інші. 

Нагадаємо, біля кордону з Угорщиною виявили покинутий багаж з контрабандою на 200 тисяч (ФОТО)