У Закарпатському лісі натрапили на рідкісну червонокнижну лунарію (ФОТО).

Цікаву рослину вдалося зустріти на Перечинщині в одному з урочищ поряд з водоймою.

Це лунарія оживаюча. Внесена до Червоної книги України.

Випадково знайти рослину пощастило цими днями у буковому лісі журналісту видання «Голос Карпат». Фото зі знахідкою ми оприлюднили у групі UkrBIN (Національна мережа Інформації з біорізноманіття) у мережі Фейсбук, де учасники групи надали інформацію щодо рослини, вказавши на її охоронний статус.

З Вікіпедії ми дізнались, що квітку ще називають міс ячницею гірською. Багаторічна рослина з родини капустяних. Є лікарською, медоносною, технічною й декоративною культурою. У червоній книзі України перебуває у статусі «Неоцінений».

Рослина сягає від 30–150 см заввишки. Листя – на довгих черешках, гострозубі, суцвіття – не густа, зонтикоподібна китиця. Багата на олію, до складу якої входять ерукова та нервонова кислоти. Вміст останньої значно вищий, ніж в інших капустяних. Рослина вологолюбна й посухостійка.

На рівнинах зростає на перезволожених, багатих грунтах, а у горах – в тінистих лісах, кам’янистих осипах та ярах.

Вид поширений у Центральній та Західній Європі. Також південна межа ареалу доходить до Піренейських гір й острова Сардинія. Північна охоплює Балтію й Скандинавію (південну частину).

У Східної Європі місячниця гірська теж зустрічається, однак в незначній кількості. Натуралізована у Великій Британії, Північній Америки, Новій Зеландії.

В Україні рослина зростає переважно в Карпатах, на Закарпатті, Тернопільщині, Розточчі, Покутті.

Здавна рослину використовували в народній медицині як заспокійливий і сечогінний засіб. Водний настій насіння рослини застосовували при епілепсії, судомах у дітей тощо. Сучасна офіційна медицина цю рослину не використовує. З олії лунарії виготовляють сировину, яку застосовують у лакофарбній промисловості.