Сьогодні від’їжджає в Київ “мозговий координатор і рухаюча сила” міського волонтерського Центру “Кожен може допомогти” Ліна Шкляр.
Активістка майже три місяці організовувала тут різні гуртки для малечі, підлітків та дорослих, конкурси і змагання, спортивні заняття, концерти та розважальні заходи.
“Проживши тиждень під систематичними обстрілами у підвальному приміщенні, де знаходився магазин моєї подруги, разом з дитиною, кішкою і собакою та ще п’ятьма дорослими, вирішили податися з сім’єю на безпечний Захід країни,- ділиться з Голосом Карпат волонтерка.- Потягом добралися до Львова, де знайома, працівниця радіо “Пульс” Вікторія Кіш, порадила їхати до Берегова. Вона ж і влаштувала нас в гуртожиток ліцею Закарпатського угорського інституту.”
Оговтавшись після потрясінь, енергійна Ліна зрозуміла, що не може сидіти без діла й подалася шукати, куди застосувати свої знання та сили. Надибала на Центр підтримки армії та біженців “Кожен може допомогти”, вирішила запропонувати свої послуги. Тут радо зустріли неординарну особистість, обговорили спільну роботу. З її ініціативи започаткували з десяток різних гуртків – малювання, ліпки, аплікації, вивчення англійської мови для дітей і дорослих, виготовлення букетів весняних квітів тощо. Займалися з їх учасниками професійні фахівці, зокрема викладачки Влада і Ольга, Валерія Кудря із Запоріжжя, берегівчанка Сандра, досвідчений психолог Юлія Ларіна, інші спеціалісти з числа волонтерів. Мали намір відкрити й гурток з гімнастики, але його тренер несподівано виїхала в Мукачево.
“Тепер, коли в Києві стало безпечніше, теж повертаюся додому,- каже Ліна.- Скучила за роботою, друзями, спортивними тусовками (волонтерка активно займається східними єдиноборствами. Ред.) У Берегові теж організували групу підлітків, які навчаються основним прийомам айкідо. Плюс запрацював дитсадок, куди ходить мій шестирічний Матвій – у мене з’явиться більше часу для роботи та й відпочинку. Загалом столиця оговтується після перших ударів росіян, відкриваються популярні супермаркети типу “Океан Плази”, магазини, які користуються моїм контентом, культурні заклади тощо.”
Чоловік Ліни Антон, віддавши дружину й сина в надійні руки, пішов добровольцем у ЗСУ. Щодня варить по 80 літрів угорського бограчу для 90 осіб. Страву навчився готувати на Закарпатті, буваючи тут у службових відрядженнях. Вдосконалився, коли відкривали філію фірми в сусідній країні. Побратимам смакує незвична й пікантна їжа.
Активістка з нетерпінням чекала 9 травня, коли Путін обіцяв повідомити щось важливе. Але крім того, що Росія правильно здійснила вторгнення в Україну, нічого путнього не почула.
Обіцяє хоча б раз на рік повертатися до Берегова, де знайшла справжніх друзів. Насамперед Вікторію Кіш, “маму волонтерського Центру”, як її з любов’ю називають, Тетяну Вовкунович, що знаходиться тут майже 24 години на добу (коли відпочиває, не знати, і де знаходить той колодязь, звідки черпає силу, - дивується активістка), Валерію Кудрю, котрій передає свої справи, інших. Приїздитиме в місто, де її гостинно приютили, не сама, а з популярними виконавцями, музикантами, відомими особистостями, яких знає у Києві чимало.
“Дуже хочу, аби цей Центр працював і надалі, приносив користь людям,- говорить на прощання Ліна.- Допомагав, згуртовував, просвіщав, навчав, розвивав.Сподіваюсь, що так і буде.”
Бажаючи волонтерці щасливої дороги, мирного неба і благополуччя в сім’ї, з нетерпінням чекатимемо її наступного приїзду. До зустрічі!