«Всі їх обожнюють»: римляни залишили закарпатським газдиням цей солодкий «листковий» смаколик (ФОТО)

На честь цього обожнюваного всіма смаколика щорічно в області відбувається традиційний гастрономічний фест.

Ідеться про млинці, що смакують і дорослим, й малечі. На Закарпатті їх готують у кожній родині по кілька разів на тиждень. Вони смакують із повидлом, сметаною, згущеним молоком, сиром та навіть без начинки. Рецепт цього смаколика уподобали і популярні ресторани та кафетерії.

 «Палачінт не буває багато»

У всіх газдинь – свої секрети в приготуванні млинців. Та особливість їх полягає у тому, що вони мають бути надзвичайно тонкими, як лист паперу, з хрумкими краєчками. 

Справжні закарпатські млинці готуються без дріжджів, на молоці, з додаванням яєць та олії та солі. Тісто має вийти не надто густим, ні дуже рідким, аби потім  не рвалось на сковорідці. Його можна замішувати міксером, або ж дерев’яною колотівкою.

Палачінти закарпатці пекли із давніх часів. Такий спосіб обробки прісного тіста дістався краянам від римлян. Саме вони у 107 році н.е. розгромили на території Закарпаття один з останніх оплотів Дакійського царства. Після цього територією Румунії та Закарпаття проходив так званий Карпатос Лімес (північно-східний кордон Римської імперії). Сучасні румуни вважають себе нащадками дакійців та римлян, отож і не дивно, що страви, принесені римлянами, є традиційними й для румунів, а окремі і для закарпатців. Зокрема це стосується палачінт.

Слово «Палачінта» походить від румунського плечинта (plăcintă) і означає листковий пиріг з начинкою, або виріб із тіста (переважно прісного), що має плескату форму. Румунське слово своєю чергою походить від латинського «placenta», що означає «пиріг», а те – від грецького «πλάκοεις» «коржик» (дослівно – «плаский»), що пов’язане з «πλάξ» – «площина; рівнина; плита».

Не зважаючи на те, хто і коли б не навчив закарпатців готувати млинці, у регіоні вони настільки прижились, що мабуть жоден фест не проходить без їх готування. За традицією, щороку в обласному центрі гуляють один із улюблених фестивалів «Ужгородська палачінта». Автору найсмачнішого млинця вручають «золоту  палачінтовку» (сковорідку).

Для закарпатських палачінт вам знадобляться наступні інгредієнти:

400 г борошна,

800 г молока,

2 яйця, 5 ст ложок цукру,

сіль, олія.

Свіжі яйця добре перемішують із молоком, цукром і сіллю, поступово додають у борошно й вимішують масу до утворення однорідного рідкого тіста. 

На добре розігріту сковороду, змащену олією, наливають тонким шаром тісто, розрівнюють, погойдуючи сковородою, й печуть палачінти. Потім кладуть на середину палачінти начинку та завертають її трубочкою або складають конвертом.

Палачінти готують з різними начинками – сиром, повидлом, варенням, свіжими фруктами, яйцями і м'ясною начинкою.

Ласують палачінтами (палачінками) із гарячим какао або ж молоком.

І досі пригадуються шкільні роки та ароматна домашня випічка вранці. Із самого ранку у хаті розвіюються аромати оладок та палачінт, які вміло готує мама. Улюблені палачінти з чорничним, полуничним варенням з’їдались у школі на раз-два-три. Смакували вони, зазвичай, із домашнім какао, теж звареним мамою з натуральних інгредієнтів (тоді у обійсті було дві корови, тож і сир, і сметана були своїми). Дуже добре згадати минуле й поринути у його атмосферу. І саме зараз, під час війни, людям хочеться повернутись туди в найчудовіших спогадах.

Нагадаємо: Закарпатці варять незвичну лакомку із унікальних «солдатиків» (ФОТО)