Від блискавиць, громовиці і граду: на Закарпатті освяченою вербою відганяють негоду.

Із давніх часів люди вірять у цілющу властивість верби. Їй приписують і лікувальні й магічні властивості.

Неабияку силу мають вербові галузки, освячені у храмах Вербної Неділі. Освяченою вербою лікують горло. Вербові китиці дають малим дітям, годують ними худобу.

Вербовими гілками розтоплюють піч під Великодні паски. Між іншим, такий звичай і до сьогодні зберігся на Перечинщині. Окрім цього вербові галузки газдині ставлять на миску із тістом для паски, аби вона вдалась гарною й пишною Малих дітей били вербою, щоб ті росли, примовляючи: «Рости, як верба, будь здоровий, як вода».

Зберігають до наступного року за образами

Освячена у храмі верба володіє цілющою силою протягом року. Зберігають свячені галузки віряни біля святих образів, рідше на підвіконнях. В оселях, де є свячена верба, відчувається неабияка атмосфера Божої благодаті.

На Закарпатті люди вірять, що освяченою вербою можна відігнати злу силу, відвернути біду. А ще верба, яку освятили на Вербну Неділю, має властивість уберегти від негоди – блискавиці та грому. Так відзначають старші люди у селах. У той же час у багатьох районах (Перечинщині, Рахівщині) і досі, під час громовиці, люди виконують символічний обряд зі спалювання свячених галузок в печі та запалюванням водночас громничих свічок. При спалюванні верби казали, «щоб дим відвів грозу, а чорт у димарі не ховався».

Також освяченою вербою спиняють град і проганяють кротів. Щодо останнього, то зі свяченою вербою господар обходить довкола ниву й хрестить, аби кроти більш не рили. У місцях, де уже є кротячі «хатки» необхідно встромити шматок освяченої верби і кроти підуть геть.

–Наші предки вірили, що верба в цей день має особливі властивості. Щоб позбутись своїх недругів, селяни підпалювали «шутку», і коли лозина горіла, промовляли: «Най воскресне Бог, най щезнуть мої недруги і вороги». Тож, хай так і буде! – пише у мережі Фейсбук Михайло Маркович та додає архівну світлину 1935 року з освяченням верби жителями рахівщини біля Струківської церкви у Ясінях.