Гірське село на Закарпатті омиває не замерзаючий потік «Тепличина» (ФОТО).

Село Турички є одним із живописних населених пунктів Турянщини. Входить до складу Тур’я-Реметівської ОТГ.

Тут шумить прадавній ліс, чути мелодію дзюркотливих джерел та потоків, сповнених свіжістю та енергією довколишньої природи. Саме такі мальовничі місцини, подалі від міського шуму, дедалі частіше манять охочих туристів із різних куточків.

Село омивають аж 12 потоків: Липовський, Лікіцарський, Скерешовський, Залумський, Яблунувка, Ремітський, Тепличина, Мигульський, Довгий, Ястрябув, Левордянський та Федорув.

Потік Тепличина отримав таку назву тому, що вода у ньому не замерзає узимку. А Яблунувка – бо на березі потоку росли яблуні. Потік Ястрябув так назвали, бо у свій час там гніздилися яструби.

У селі нараховується 50 урочищ.

Перша згадка про село датується 1552 року. Ймовірно, засноване вихідцями з Туриці, адже найперше називалось село Малою Турицею.

Назву село отримало від річки Тур’я та дикого бика – тура європейського. Важається, раніше ці звірі були поширені у закарпатських лісах і, зокрема, у Турянській долині. Часто дикі тури спустошували землі тамтешніх господарів.

Є й інша історія щодо походження назви населеного пункту – в її основі простий вигук: «Ту річки!». Саме тут, в цій місцині, зливаються дві річки –Лумшурська та Липовецька.

Із давніх часів село ділилось на Нижні та Верхні Турички та Заводи. Тут працювали дві корчми євреїв – Давида Фельдмана та Беньяміна Пінцлера, працював свій млин. Діяли осередки «Просвіти» та товариства ім.. Духновича. У 1944 році у селі діяв партизанський загін О. Тканка.

Могли б стати чудовою архітектурною пам’яткою

За свідченням історичних джерел, раніше у селі були дві деревяні церкви: св. Демитрія та св. Михайла. На жаль, обидва храми було зруйновано у результаті пожежі. Одна церква згоріла від удару блискавки, а інша, подейкують, через недбальство куратора, який забув на ніч погасити свічки у храмі. Пожежа знищила і старовинний іконостас із 42 іконами. Відтак, у селі не було храму й місцевим жителям довелось відвідувати в селах Туриця та Лікіцари.

У 1998 році почали будувати храм Різдва Богродиці.

Порожні вулиці та «примарні» об’єкти на фоні зачаровуючих пейзажів

Мабуть, уперше побувавши у цьому селі, зрозуміла – воно дуже довге. Проїжджаючи населеним пунктом на вулиці вдалося помітити небагато людей. Чимало хат покинутих. Біля одного із будинків стояв старезний іржавий трактор, ніби трансформер в очікуванні. Увагу привернула пустуюча двоповерхова будівля, яка нагадує місце із привидами. Наразі та споруда в занедбаному стані, як видно із фото нижче. Яскравості похмурим пейзажам на цій території додають хіба що ялини, що ростуть поряд.

Каплиця, що зустрічає туристів при в’їзді в село

До цього часу у Туричках збереглася чудова каплиця. Її можна побачити при в’їзді в населений пункт, обабіч головної дороги. Нам вдалося побувати біля цієї місцини.

Раніше ми писали про унікальний столітній колодязь у Туря-Реметі на Перечинщині

Всередині каплиця майстерно оформлена мальованими на стінах іконами, прикрашена квітами й візерунками. Є застереження до відвідувачів: не запалювати свічок!