"Щоб Росія не перемогла": або Як канцлер ФРН відповідав на запитання депутатів.

Більшість питань, які депутати потім ставили канцлеру, також стосувалися російської агресії проти України та її наслідків.

Війна Росії проти України, різанина в Бучі, постачання німецьких озброєнь українській армії та санкції проти російських олігархів стали темами відповідей канцлера Олафа Шольца на запитання депутатів Бундестагу.

Відповіді канцлера ФРН на питання депутатів - порівняно новий парламентський ритуал у Німеччині, започаткований лише у 2019 році з ініціативи попередниці Олафа Шольца на посаді канцлерки Анґели Меркель.

Вона врахувала критику тих, хто був незадоволений частою відсутністю канцлера та міністрів на традиційних для Бундестагу опитуваннях уряду. Переважно віддувалися статс-секретарі. Відтоді глава кабінету міністрів ФРН звітує перед німецькими депутатами зазвичай тричі на рік - перед Великоднем, початком літніх парламентських канікул і перед Різдвом.

Шольц: "Убивство цивільних - це воєнний злочин"

Олаф Шольц відійшов від заданого Меркель графіку і відповідав 6 квітня перед Бундестагом вже вдруге, а вперше ще в січні, невдовзі після обрання канцлером у грудні 2021 року. Годинний ритуал починається з п'ятихвилинного виступу глави уряду на певну актуальну тему.

Найактуальніша зараз - війна Росії проти України і, зокрема, жахливі кадри з Бучі, які, за словами канцлера, його глибоко вразили. "Перед своїм відходом російські солдати влаштували різанину українських цивільних осіб, у тому числі дітей, жінок та літніх людей, - заявив Шольц, - а вбивство цивільних осіб є воєнним злочином".

Він назвав "цинічною брехнею" твердження Москви про те, що йдеться про інсценування, і закликав притягнути до відповідальності злочинців та замовників. При цьому Шольц розповів про те, що його уряд підтримує всі міжнародні зусилля, спрямовані на похвилинне відновлення картини звірств у Бучіта інших українських містах та селах, допомагає розслідувати злочини та збирати докази.

Канцлер про постачання зброї українській армії

Звертаючись із трибуни Бундестагу безпосередньо до російського президента, Олаф Шольц зажадав від Путіна "негайно припинити цю вбивчу та самогубчу війну й вивести свої війська з України". А доки це не станеться, продовжував канцлер, Німеччина й надалі надаватиме Україні всебічну допомогу, зокрема і зброю. Таку, що є в арсеналах Бундесверу, додав Шольц, і що діє швидко та ефективно.

Ще один напрямок - посилення санкційного режиму. На підході вже п'ятий пакет санкцій, які, за словами канцлера, "цілеспрямовано сприятимуть тому, щоб Росія відчула наслідки цієї війни і припинила її".

Чи буде це постачання зброї, чи йдеться про прийом українських біженців чи санкції, ціль Берліна, відверто заявив Олаф Шольц, полягає в тому, щоб "Росія не перемогла у цій війні".

Чому Чехія постачає Україні БТРи, а Німеччина - ні?

Більшість питань, які депутати потім ставили канцлеру, також стосувалися російської агресії проти України та її наслідків. Деякі парламентарі при цьому критикували політику правлячої трипартійної коаліції, яка, на їхню думку, надто пізно зважилася на постачання озброєнь для української армії та відмовляється постачати ті, які просить Київ.

Чому, наприклад, Чехія погодилася передати Україні свої БТРи, а Німеччина ні, із докором запитав канцлера зовнішньополітичний експерт фракції консерваторів Юрґен Гардт.

По-перше, тому, відповів Шольц, що країни ЄС і НАТО узгоджують між собою постачання озброєнь українській армії. А, по-друге, додав він, щодо чеських БТРів йдеться про бронетехніку, яка була на озброєнні ще в армії колишньої НДР. Це машини ще радянського виробництва, перевага яких полягає в тому, пояснив Шольц, що українці вже мають досвід поводження з ними.

Чому в Німеччині так мало заарештованої власності російських олігархів?

Ще одне питання, поставлене Аніко Мертен з фракції лібералів, стосувалося гарантій безпеки, які президент України Володимир Зеленський вимагає на майбутнє в обмін на нейтралітет своєї країни, зокрема й від Німеччини. Олаф Шольц визнав, що розмови з Києвом на цю тему ведуться, але вони конфіденційні, тому більш конкретно щодо цього він висловлюватися не захотів.

Жанін Віслер із фракції посткомуністичної Лівої партії захотіла дізнатися, чому в інших країнах Європи часто заморожують власність і рахунки російських олігархів, що потрапили під санкції, причому, на великі суми - наприклад, у Бельгії 10 мільярдів євро, а в Німеччині змогли арештувати поки що лише 95 мільйонів євро на їхніх рахунках у німецьких банках.

На відміну від інших країн, відповів Шольц, Німеччина не створювала для російських олігархів режим найбільшого сприяння, не видавала їм "золотих віз" та "золотих паспортів", тому, мовляв, їхніх грошей у німецьких банках менше. Водночас він визнав, що у Німеччині ще недостатньо правових інструментів для імплементації персональних санкцій і пообіцяв оперативно створити необхідну для цього правову базу.

Друзів Путіна у Бундестазі не залишилося

Різанина в Бучі, військова допомога Україні та санкції проти Росії стали цього ж дня і темою парламентських дебатів, включених до порядку денного з ініціативи фракцій правлячих партій. Тональність виступів була приблизно такою самою, як і в питаннях канцлеру.

Заступник голови фракції консерваторів Йохан Вадепуль, назвав російські методи ведення війни в Україні "варварськими", говорив, як і канцлер, про те, що не можна допустити перемоги Путіна у цій війні, оскільки поразка України стала б поразкою всієї Європи, закликав передати української армії й важке озброєння, включаючи танки та далекобійну артилерію.

Міністр оборони Крістіне Ламбрехт, яка виступала після цього, сказала, що це українська сторона попросила Берлін не афішувати інформацію про те, які саме озброєння Німеччина постачає Україні. Щоб, мовляв, противник - Росія - не дізнався, що тепер є в арсеналі української армії. "Якщо ми не говоримо про які озброєння йдеться, - сказала міністр, - це ще не означає, що ми їх не постачаємо".

Навіть представники посткомуністичної Лівої партії та правопопулістської "Альтернативи для Німеччини" (АдН), які раніше були дуже люб'язними з Кремлем, цього разу навіть не намагалися якось применшити відповідальність Путіна та російських солдатів за звірства у Бучі.

Співголова фракції Лівої партії Дітмар Барч, наприклад, однозначно назвав убивства у Бучі "воєнними злочинами, злочинами проти людяності", а Путіна воєнним злочинцем. А Юрґен Браун із фракції АдН нагадав про фото, зроблені з американських супутників, на яких видно, що тіла вбитих уже багато днів лежали на вулицях Бучі.

Джерело: Українська служба DW