Мама з шістьма дітками втекла від бомбардувань, а чоловік залишився боронити рідний Чернігів.
У телевізійному циклі «Гартовані» тернопільської «Кінокомісії» розповідають реальні історії українців, які живуть в умовах війни. Сьогоднішня історія про багатодітну родину з Чернігова, яка знайшла прихисток у Тернополі.
– До війни я знаходилася у декретній відпустці. Молодшому моєму сину 9 місяців, старшому – 14 років. Чоловік працював марчендайзером. Жили добре, знімали в Чернігові квартиру. Як почалася війна, чоловік три дні був вдома. Коли були сирени, ховалися у ванній кімнаті, коридорі, адже тоді ще не сильно «гриміло». Потім чоловік сказав, що немає сенсу сидіти і чекати, коли прилетить снаряд та… записався у тероборону, а я з дітьми залишилася вдома. Коли були сильні вибухи, кілька разів спускали у підвал. Сирени почастішали, а мені важко було шестеро дітей нашвидкуруч одягати, тому сиділи вдома, хто у ванній, інші в коридорі, навіть там спали. Одного дня прилетів снаряд прямо в наше подвір’я, від вибуху повилітали вікна, які опісля завішали покривалами та затягнулися плівкою, – розповіла переселенка Катерина з Чернігова.
Згодом жінка у «Фейсбці» знайшла перевізника, який погодився вивести їхню сім’ю та ще кілька з Чернігова.
– Три дні водій відкладав поїздку, бо автомобіль не зміг доїхати до міста. На четвертий день ми таки виїхали з Чернігова. 12 годин їхали до Борисполя, хоча у мирний час цей шлях займає дві години. Їхали в «Газельці», в темній будці, напевно чоловік 26-ть, сиділи на пакетах, каністрах, один на одному. У Борисполі нас поселили у церкві Євангелістів. Кожній сім’ї виділили кімнату, давали харчі, з яких ми готували їжу, – пригадує жінка.
Два дні багатодітна родина прожила у церкві, а потім на мікроавтобусі виїхала до міста Здолбунів Рівненської області.
– Там нас привезли в таку ж церкву, але вже поселяли в приміщенні з матрацами на підлозі. З маленькими дітьми так спати було не зручно, окрім того, мені повідомили, що з собакою не можна, а я взяла з собою ще й нашу таксу. Довелося поселитися в готелі. Три дні там прожили, потім на таксі поїхали до Рівного, де зв’язалися з нашим родичем Сергієм з Тернополя. Той запропонував приїхати до нього. Так ми опинилися у вашому місті. Сергій у своїй 3-кімнатній квартирі розмістив мене та шестеро дітей плюс собаку. У нього живемо до нині, – мовить пані Катерина.
Жінка щодня зв’язується з чоловіком, який залишився в Чернігові боронити Україну від окупантів.
– Списуємося в меседжері, Телеграмі, багато чого він не розповідає, бо не можна. Головне – пише, що живий та здоровий, у нього все добре. Ми ж розповідаємо про наш побут, що в нас теж все нормально, відправляю відео з дітьми, – каже жінка.
Переселенка з Чернігова планує через деякий час виїхати до Польщі.
Більше - у наступному відео: