Авторитетне американське видання розповіло про діяльність волонтерського хабу у закарпатському Виноградові

Популярне американське видання «Волл-стріт джорнел», (англ. The Wall Street Journal, WSJ) розмістило на своїх своїх шпальтах публікацію про волонтерський хаб у Виноградові.

До вашої уваги переклад публікації від редакції "Голосу Карпат"

Російське вторгнення призвело до утворення логістичного центру у маленькому українському місті. Волонтери у Виноградові перевозять вантажі допомоги з Румунії «туди, де вони дійсно потребують».

Виноградів, Україна

Український депутат Роксолана Підласа вийшла заміж за свого хлопця 5 березня, через тиждень після початку війни. Через двадцять хвилин після того, як вони обмінялися клятвами, вона повернулася на роботу, наглядаючи за прибуттям гуманітарної допомоги на склади.

«Мені довелося — хтось повинен був розвантажити ящики», — каже вона.

28-річна пані Підласа та її друг і колега-депутат Андрій Жупанин, 32 роки, допомогли перетворити сонне місто Виноградів у швидкий центр гуманітарної допомоги. Розташування чудове, з огляду на близькість міста до румунського та угорського кордонів. Виноградів знаходиться на Закарпатті, області, яка залишилася поза значними нападами.

Приблизно за три тижні пані Підласа, пан Жупанин та їхні команди встигли перевезти близько 300 тонн допомоги через Виноградів. Це лише невелика частина гуманітарних поставок, які надходять через Закарпаття через офіційні державні канали. Але «це не конкурс», – каже пані Підласа. Перевага Виноградівського хабу в тому, що він не великий і не бюрократичний, що дозволило йому швидко реагувати в умовах динамічної кризи.

«Нічого централізованого – їси те, що вбиваєш», – каже пан Жупанин.

Невдовзі після вторгнення пан Жупанин і пані Підласа викликали українських послів в Угорщині та Румунії, а також інших політиків, з якими вони знайомі за кордоном, з проханням про допомогу. Вони часто спілкуються з церквами та благодійними організаціями за кордоном. Вони надсилають дзвінки від українських мерів та інших депутатів, чиї виборці терміново потребують допомоги. Якщо одержувачам вдається відправити автомобіль чи вантажівку, Виноградівський хаб прагне наповнити їх тим, що вони просили.

Виноградівські волонтери особливо пишаються 30 тоннами допомоги, які вони допомогли доставити потягом до Харкова, міста поблизу російського кордону, яке постраждало від сильного штурму.

«Ми також пишаємося тим, що можемо здійснювати дуже невеликі поставки» — зазвичай 500 фунтів на тонну — «туди, де вони дійсно потребують», включаючи важкодоступні частини Східної України, каже пан Жупанин.

Українська митниця спростила свої процедури та скоординувала роботу з сусідніми державами, щоб спростити передачу гуманітарної допомоги. Але, за деякими вийнятками, український уряд забороняє чоловікам від 18 до 60 років залишати країну, а багато іноземних благодійників не хочуть везти вантажівки з припасами в країну, яка перебуває у стані війни. Пан Жупанин, родом із Виноградова, покладався на своїх місцевих, щоб знайти водіїв, а також контролював бюрократію, щоб отримати дозволи на виїзд та повернення з товаром.

Йосип Шерегій, власник нічного клубу «JJ Night Club», де пан Жупанин влаштовував вечірки, будучи студентом, дозволяє депутатам зберігати товари у своєму приміщенні. Із 37 місцевих чоловіків, які допомагають розвантажувати та завантажувати вантажі, лише четверо попросили оплати. Місцеві фармацевти добровільно сортують поставки іноземних ліків, які часто мають незнайомі назви, за категоріями.

Значна частина допомоги, яку отримує Виноградів, надходить від румунських благодійників.

«Ми глибоко стурбовані», – каже румунський депутат Європарламенту Крістіан Терхес, який супроводжував вантажівку допомоги у Виноградів у п’ятницю вдень. Росія «не зупиниться на Україні. Це загрожує всім». Володимир Путін "хоче повернути історію на 80 років, 70 років назад, і ми цього не погодимо", - каже він.

Звичайні румуни, у тому числі багато відвідувачів церкви, вручну пакують усе, що можуть собі дозволити. Їхні діти часто вкладають у коробки підбадьорливі нотатки та малюнки. Хтось прислав навіть пернатого ловця снів, який став неофіційним талісманом Виноградівського хабу; Волонтери кажуть, що вони сподіваються показати це на вечірці перемоги в нічному клубі «JJ Night Club».

Діяльність Виноградівського хабу також дала зрозуміти, які постачання вкрай потрібні Україні. Серед них консервація та консерви, фармацевтика, подушки, матраци, ковдри та дизельні генератори. Корм для домашніх тварин також користується попитом, адже багато українців брали з собою котів і собак, коли тікали з міст, які обстріляли. Центр часто отримує більше одягу та води, ніж може негайно розподілити.

Виноградівський хаб з кожним днем ​​стає ефективнішим, але це гонка з часом. США та Європа, а також великі неурядові організації продовжують надсилати великі партії допомоги, але це йде через офіційні канали. Волонтерські осередки, подібні до Виноградівського, значною мірою покладаються на невеликі благодійні організації, деякі з яких уже дали те, що можуть собі дозволити.

Також депутатів хвилює, що буде, коли Україна відійде від міжнародної свідомості.

«Обсяг гуманітарної допомоги, яку ми отримуємо зараз, на третьому тижні війни, набагато менше, ніж ми отримували на першому тижні війни», – каже пан Жупанин. «Це в 10 разів менше, можливо, навіть більше». Потреби України тільки зростають.

Пані Мельхіор є автором редакційної сторінки журналу.

Джерело.

Нагадаємо, "Родом з України, воює на боці РФ": цікаві деталі про підполковника, взятого у полон 128-ю бригадою (ФОТО)