1. Новини Закарпаття
  2. >

На Закарпатті люди масово готують «намиста для рашистів» (ФОТО)

07.03.2022 18:15 0 Суспільство Автор: Голос Карпат
 

Готують колючі «сюрпризи» у всіх районах області.

Наразі регіон став чи не раєм у плані прихистку біженців, що тікають від ворожих обстрілів зі східної України. Людей розселяють у хостелах, санаторіях, освітніх закладах і навіть приміщеннях офісів.

На щастя, Закарпаття не опинилось у зоні військових дій, але і тут люди гуртуються, допомагаючи українським військовим. І от колючі протитанкові загородження зараз є одним із основних сюрпризів для «рашистської» техніки.

Розпочали готувати «їжаків» насамперед в Ужгороді, зокрема, у центрі профтехосвіти. Згодом до справи взялися у всіх районах області: Хустщині, Виноградівщині, Перечинщині,  Рахівщині тощо. На протитанкових загородженнях пишуть гарячі патріотичні вислови, на кшталт: «Смерть ворогам», «Слава Україні», «Путін, іди на...» тощо. 

Професіонали відзначають,  що «правильний їжак» має витримувати наїзд танка до 60 тонн. Висота їжака – до півтори метра. А от у Полтаві підприємець готує цих самих «їжаків» набагато суворішими у плані ваги й звичних розмірів.

Найпростіші колючі конструкції, що можна виготовити із підручних матеріалів, ще називають «рогатками» або ж «зірками Горіккера»  – на честь  радянського винахідника не вибухового протитанового загородження Михайла Горіккера. 

Винахідливі закарпатці також називають  протитанкових їжаків «намистом для рашистів». Готують їх навіть митці, що раніше працювали із металом й виготовляли суто художні вироби. 

Допомагають у зварюванні їжаків підприємці та волонтери. У Великобичківській громаді на Рахівщині задля допомоги військовим у забезпеченні «зірками Горіккера» свої зусилля також об'єднали тамтешні ковалі. У дві зміни кують їжаків й на території однієї з майстерень Мукачева. Долучитися ковалі  закликають усіх небайдужих.

У мережі майстри, що займаються виготовленням «гострих сюрпризів» для російської ворожої техніки, інформують, яких матеріалів їм бракує. Зазвичай, це арматура, електроди, відрізні диски  та ланцюги.

Поодинокі відзначають, що  бачили протитанкових їжаків хіба що у фільмах на військову тематику і навіть не думали, що доведеться їх готувати вживу. Та от жахливі реалії сьогодення зробили простих людей героями справжніх подій, а не вигаданих сюжетів. Кожен українець тепер є тим героєм у своїх вчинках перед Вітчизною.

Історія винаходу «зірки Горіккера»

М. Л. Горіккер отримав інженерну освіту і, будучи в числі організаторів танкових військ Червоної армії, створив танкодром на території Московського танко-технічного училища. Тут вперше у Горіккера зародилася думка про абсолютно новий принцип конструкції оборонних споруд, які були б здатні не тільки зупинити танк, але і вивести його з ладу.

У перші дні війни він зумів в найкоротші терміни закінчити всі розрахунки конструкції свого винаходу. Випробування на полігоні пройшли 3 липня 1941 року і нова протитанкова перешкода – «Зірочка Горіккера» – була прийнята Державною Урядовою комісією на озброєння Червоної армії.

Революційність винаходу полягала в рухливості «їжака» на відміну від прийнятого на той час статичної протитанкової перешкоди. Під натиском танка «їжак» перевертався, опинявся під ним, піднімав машину над землею і виводив з ладу ходову частину. Або під власною вагою танк, «сідав» на «їжак», пробивав днище і не міг продовжувати рух.

При виготовленні «їжаків» на місцях були випадки, коли, порушуючи конструкцію, їх розмір збільшували в півтора-два рази, що позбавляло їх задуманого основного призначення. Суть загородження полягала в тому, що їжак повинен бути вище, ніж кліренс танка, але нижче або на рівній висоті від ґрунту до верхнього краю нижнього лобового аркуша танка. Тільки за цієї умови він перевертався, а не відсовувався. Ідея була підкріплена точними розрахунками конструкції: максимальна висота «їжака» – від 0,8 до 1,0 м; вибір матеріалу для виготовлення – нарізані рейки, які забезпечували необхідну міцність; спосіб кріплення – зварювання під певними кутами. Врахована була найбільш раціональна розстановка загороджень: чотири ряди в шаховому порядку. Простота виготовлення дозволила в найкоротші терміни забезпечити Червону Армію новим протитанковими загородженнями, а вага конструкції робила її мобільною і легкою в установці.

Уперше протитанкове загородження Горіккера було прийнято на озброєння 3 липня 1941 року і зіграло помітну роль в обороні Києва, Москви, Ленінграда, Одеси, Севастополя, інших боях Великої Вітчизняної війни.

За створення протитанкового їжака генерал-майору Горіккеру був вручений фотоапарат марки ФЕД. Фотокамери ФЕД збирались на Харківському машинобудівному заводі. Під час Другої світової війни завод було евакуйовано в Бердськ (РРФСР), де було зібрано близько 5000 екземплярів камер.

Фото з відкритих джерел.

Нагадаємо, Чергова партія гумдопомоги для ДСНС з Польщі уже в Україні

Читайте на ГК:«З ним місяць не було зв'язку»: інтерв’ю з дружиною закарпатського військового (ВІДЕО)
Читайте на ГК:Повітряна тривога: на Закарпатті під вечір ревуть сирени
Читайте на ГК:Україна та Молдова відновлять залізничне сполучення
Цей матеріал також доступний на таких мовах:Російська