«Колядки вчити модно – дадуть валюту»: у закарпатських оселях очікують на бетлегемів

24 грудня римо-католики області відзначатимуть Святвечір, а після вечері вже зустрічатимуть радісних бетлегемів у власних домівках.

Зустріч бетлегемів у оселях на Різдво є надзвичайно веселим та радісним дійством.

Кодядники вінчують господарям щастя, достатку та миру на многая і благая літ. Намагаються обійти якомога більше домівок та звеселити оселі звісткою про народження Спасителя. Не впустити бетлегема до хати в цей день, означає скупість і черствість господаря.

Давні різдвяні традиці бережуть римо-католики у всіх районах області: Виноградівщині, Берегівщині, Мукачівщині, Ужгородщині, Перечинщині тощо, де проживають компактно спільноти угорців й словаків.

У Тур’я-Реметі на Перечинщині теж проживають родини словаків і тут також мають свої традиції, а особливо що стосується бетлегемів – колядників.

Бетлегеми – це колядницький колектив юнаків, переодягнених у персонажів вертепу (ангели, пастирі, дідо із бабою, чорт ). За традицією, із першою колядкою бетлегеми виступають у храмі села, а відтак вже розносять веселу звістку у всі оселі господарів.

Одяг бетлегемів є надзвичайно колоритним, і у кожному куточку області в колядників він може бути різного кольору. Зазвичай ангели одягнені у довгий білий одяг, обтягнутий через плечі та в поясі широкими червоними стрічками. На голові у кожного корона (чаков) із хрестом посередині. Вівчарі або ж пастирі одягнені в білі гаті (штани), білу сорочку, поверх якої чорний лайбик. На голові у кожного чорна шапка (крисаня). В руках – вівчарські боти (деревяні палиці). Дідо вбраний у штани із овечої шерсті та петек. На голові має овечу шапку (ковпак).

Крім колоритних костюмів, закарпатські бетлегеми носять із собою мініатюрну копію храму – вертеп. У народі його називають «церковка». Для неї господарі підбирають найкраще місце у хаті. Зазвичай вертеп поміщають на високу підставку. Перед вертепом бетелегеми стають на коліна та моляться новонародженому Ісусу, просячи в нього усіх ласк та щедрот всій родині, яка впустила до хати на коляду.

Незмінним, традиційним атрибутом бетлегемів є колядницький посох із дзвониками (бубенчиками), обмотаний дощиком та різнобарвними стрічками. Завдяки дзвоникам бетлегемів далеко чути й господарі уже готуються, аби їх зустріти, а азом із ними впустити й сиринчу до хати. За коляду місцеві газди та газдині віддячують бетлегемам грошима й частують смаколиками.

Раніше малим бетлегемам давали фрукти, горіхи та солодощі. Наразі ж валюта більш модна, кажуть господарі і діти радіють, що заробили. Господарі охоче віддячують малечі за хорошу колядку. У той же час, колядувати мусять знати усі у колядницькій групі. Отож, розучуйте колядки і зустрічайте у гарному настрої ці веселі свята.

Нагадаємо, Свята 23 грудня: факти, іменини, що не можна робити.