На Перечинському ЛХК з'явиться третя реторта? У мережі рзпалилась бурхлива дискусія.

Ідеться про будівництво будівлі 3 реторти та реконструкціі етилацетатного об'єкту на території Перечинського лісохімічного комбінату.

Відповідний допис та підтверджуючий документ із приводу цього зявився у мережі Фейсбук у групі "Наш Перечин".

За словами автора посту Наталії Пономаренко, допис якої перепостили згодом у згаданій вище групі, сам дозвіл на будівництво реторти вже є і, мовляв, не має жодних заперечень щодо таких новацій від жителів міста. У той же час, що скаже влада? Залишається риторичним поки питанням.

Наразі у мережі розпалилась активна дискусія із цього приводу.

За словами місцевих, упродовж багатьох років підприємство шкідливими викидами істотно забруднює місто. Від "хімічного диму" на підвіконнях будинків утворюється сажа, з якою важко боротись, а сморід такий, що ріже очі. У то й же час, люди обурені, мовляв їхньої думки ніхто питав у цій ситуації щодо будівництва нової реторти на лісохімічному комбінаті. Із цього приводу коментатори не стримують бурхливих висловлювань щодо діяльності підприємства.

Вимагають у цій ситуації і пояснень від керівництва - деппутатів, очільника ОТГ і його помічників.

Також, за словами деяких, лист від вищих інстанцій щодо будівництва третьої реторти на Перечинському ЛХК може бути нічим іншим, як фейком. Принаймні, так би хотілося вірити жителям:

Для довідки:

У 1893 році австро-угорським акціонерним товариством «Bantlin» в Перечині був побудований лісохімічний завод з сухої перегонки букової деревини, який c 1894 року[1] виробляв смолу, ацетон, метиловий спирт і оцтову кислоту. Після того, як на початку XX століття тут була прокладена залізниця, а в Перечині - побудована залізнична станція, обсяги виробництва збільшилися. У 1903 році на заводі налічувалося 272 постійних працівника, а перед початком першої світової війни влітку 1914 року - 450 постійних і близько 200 сезонних робітників.

У 1922-1923 роках завод був реконструйований і електрифікований (була побудована заводська електростанція, а заводські механізми перевели на електричну тягу).

До кінця 1945 року завод почав працювати на повну потужність. У цей час чисельність працівників заводу становила 748 осіб, підприємство виробляло оцтову кислоту, спирт, ацетон і дьоготь. У 1948 році підприємство освоїло виробництво етилацетату.

1960 році - проведена повна реконструкція формалінового цеху. У початку 1962 року була введена в дію постійнодіюча реторта потужністю 75 тис. кубометрів деревини на рік (друга в СРСР), що дало можливість майже повністю механізувати трудомісткі роботи, пов'язані з виробництвом деревного вугілля, а також автоматизувати контроль над технологічним процесом. В цілому, з 1946 до 1966 року вартість валової продукції підприємства збільшилася більш ніж в 30 разів.

Сьогодні Перечинський лісохімічний комбінат входить в трійку найбільших виробників деревного вугілля Європи та займає 5% частки європейського ринку. Продукція заводу продається на полицях найбільших мереж супермаркетів, зокрема «Tesco», «Ahold», «Lidl», «Carrefour».

У 2019 році отримана сертифікація найбільшої в світі системи сталого управління лісами, перша в Україні серед виробників деревного вугілля.

В Україні деревновугільна продукція заводу продається під торговою маркою «Grilly».