Вчитель фізкультури з Королівської ЗОШ №1 - учасник конкурсу «Моя історія успіху» (ВІДЕО).

Як дізнався Голос Карпат у самого Анатолія Яковлєва, ціль його участі у проєкті благородна - це можливість отримати інвентар, потрібний для проведення уроків Нової фізичної культури у його школі.

«Історію успіху» вчитель фізкультури Королівської ЗОШ №1 Анатолій Яковлєв розмістив на своїй Фейсбук-сторінці. Там він запрошує усіх, кому сподобалася його історія про шлях до успіху, ставити вподобайку допису і поширювати його.

Голос Карпат вирішив підтримати креативного освітянина з Виноградівщини, розмістивши цю історію і посилання на допис - лайкайте і поширюйте.

«Зі всіма можливими цінностями фізичної культури мене ознайомив та поділився мій вчитель фізичної культури Філак Степан Золтанович. Саме завдячуючи йому і школі, де я навчався та працюю зараз, виникло нестримне бажання розвиватись далі , брати участь у різних спортивних заходах. Нажаль, у період мого навчання таких можливостей для розвитку не було. Вже тоді виникла думка про зміни. Про ті зміни, які необхідні українській школі. Але ідеї стати вчителем фізичної культури у мене ще не було. Моя запланована майбутня професія - машиніст тепловоза - заклалась на сімейному рівні. І тут щось пішло не так... В один день напрямок руху до мого « натхнення став ближчим. Якісь невідомі сили сказали «Ні, Анатолій, тобі не туди... тобі сюди». Протягом навчання в Ужгородському національному університеті набував вмінь та навичок володіння методикою викладання фізичної культури. Перші спроби, звісно, навчальна практика - це водночас було і стресом, і насолодою від нового досвіду. Перша зацікавленість продовжити свій шлях зі своєю теперішньою професією. Оскільки тоді мав вибір між заняттям фізичною реабілітацією та вчительством.

Сила фізичної культури і бажання принести до свого минулого місця навчання чогось новенького, цікавого, більш рухливого була потужнішою.

Перша можливість працювати у школі, одразу після 4 го курсу навчання була відштовхнута мною, позаяк випала нагода продовжити своє навчання на 5 курсі державного замовлення. Рішення було не просте, оскільки то була можливість розпочати роботу в тій школі, де я й хотів. Все ж рік навчання приніс свої плоди - перемога в аматорській лізі України з волейболу, знання і навички у роботі з дорослими, практика з фізичної реабілітації змусили спробувати себе спочатку у сфері реабілітації (по завершенню навчання отримав кваліфікаційний рівень викладач фізичної культури, реабілітолог,попрацював у медичному закладі інструктором лікувальної фізкультури) під час роботи знову отримав пропозицію щодо роботи в бажаній школі... І тут знову були роздуми...

Перемога за підсвідомістю... «Треба спробувати».

Пробую вже шостий рік!

Аж ніяк не жалкую про свій вибір...

Правда, з дому мене вигнали, бо більше часу я або в школі, або на змаганнях, або в горах.

Звісно про «вигнали з дому» - жарт)

У 2014 році після завершення навчання одразу приступив до праці на місце роботи свого вчителя фізичної культури.

Перше знайомство з дітьми - випробування на міцність. Щось на зразок фільму «Аватар» - віднайти свого дракона... Налагодити зв‘язок вдалось не одразу... Пробував додати чогось нового у навчально-тренувальний процес. Спочатку не дуже виходило через віжсутність бажання розвиватись в учнів, а потім в мене почали з‘являтись супергерої своїх починань - студенти закладів фізичної культури... потужні учні... надприємні моменти з ефектами процесу роботи у напруженій обстановці.

На запитання, чому я став вчителем фізичної культури, можу відповісти тільки в кінці невеликої розповіді...

В моєму випадку це - спроби новизни, які допомогли мені відкрити для себе моє покликання. Бо я це люблю, я цим живу. Отримую велику насолоду від того, чим займаюсь.

Наразі працюю в Королівському загальноосвітньому закладі середньої освіти #1 Закарпатської області вчителем фізичної культури, керівником гуртків «Джура», тренером з волейболу у спортивній школі.

Ось як коротко почався мій шлях вчителя!

Натхнення приходить від нестримного бажання просто робити те, що подобається.

Бачити щирі, піднесені емоції дітей під час занять та змагань. Без сумніву, основне джерело натхенення - це результат. Особистий та моїх учнів. Їхні маленькі перемоги над собою та відчуття в тих перемогах частинки себе. Розуміння, яке приходить до них, що рух - це важливо, рух - це круто та здорово.

Бути здоровим українцем, морально та фізично, - це надпотужно.

Книги, тренування, семінари, зустрічі з крутими, талановитими людьми, приклад власного спортивного життя, - всі ці елементи є першочерговими фундаментальними чинниками результату.

Натхнення потрібно створювати і я намагаюсь це робити всіма можливими шляхами. Звісно не без вигорання і перевантажень. Але із розумінням, що моя праця - не є даремна», - резюмує вчитель фізукультури у своїй професійній «історії успіху».

Допис зібрав сотні вподобайок, десятки схвальних коментарів та поширень. Бажаємо Анатолію перемоги!