«Ліс винищують, а нас топить»: у мережі дискутують на актуальну проблему щодо нещадної вирубки лісу

Упродовж останніх років мальовничі Карпатські гори є непізнаваними через масштабні злочинні дії у відношенні до природи.

Внаслідок варварських рубок на території області потерпає довколишнє середовище. Гине флора та фауна, всихають ріки. Натомість природа «віддячує» людям катастрофічними насдідками – селями та підтопленням у результаті потужних злив. І хоч вирубка не єдина проблема через яку люди страждають від паводків, бо значну роль в цьому плані відіграє й захаращеність русел річок різним непотребом, однак збитки через нищення лісу на Закарпатті вражають.

За даними ЗОУЛМГ щодо обсягу незаконних рубок на території області упродовж чотирьох років, то ситуація є наступною: 2015 р. – 3541 кбм; 2016 р. – 5844 кбм; 2017 р. – 2109 кбм; 2018 р. – 1536 кбм. 9 міс 2019 р – 1080 кбм. Згідно із публічним звітом ДАЛРУ, за 2019 рік загальний обсяг незаконних рубок лісів в Україні склав 118 тис. куб. м на суму заподіяної шкоди – 814,2 млн гривень. За даними ресурсу ecocontrol.org.ua, минуло річ в Україні офіційно задокументували 4200 випадків незаконних вирубок лісів, обсяг яких склав 54,3 тисячі кубічних метрів. У 2017 році Держекоінспекція  провела перевірку 900 лісгоспів та виявила 3400 порушень. Більшість із цих порушень скоєні лісгоспами Держлісагентства та інших органів влади.

Щодо нелегального експорту деревини в Україні у 2017 році, зареєстрвано 380 кримінальних правопорушень, пов'язаних з нелегальною лісозаготівлею та незаконним експортом. Нацполіцією вявлено 6 організованих злочинних груп, задіяних у незаконних рубках та експорті. У цих випадках поставки деревини були у Румунію. За даними прокуратури Закарпатської області, у 2015 році загалом кількість кримінальних правопорушень щодо незаконної порубки лісу за ст. 246 КК України склала 139. Найбільше незаконних рубок відбулося у Тячівському (29) та Рахівському (20) районах. Цьогоріч масштабних збитків щодо незаконної рубки дерев було завдано на території Мукачівського та Рахівського районів. 

На жаль, останнім часом Карпатські гори лисіють. Кричущою є ситуація із нещадною вирубкою лісів у гірських населених пунктах. Не винятком є і Рахівщина, де наразі люди оговтуються від повені, що сколихнула місцевих 10 липня цьогроріч. Саме тоді, в Ясінянській долині вирувала негода. Наслідки повені є жахливими. Бурхливий потік лився із гір до обійсть селян та затоплював їхні обійстя. Вода несла купи сміття у тому числі й деревину.

Не обійшлось і без жертв у цій ситуації. Місцевий господар, намагаючись врятувати коня від стихії, сам впав у річку. Надзвичайникам вдалося відшукати понівечений стихією віз. Пошуки самого ж чоловіка і досі тривають. Що стосується нещадних паводків у цьому районі, то насамперед, за словами населення, однією із важливих проблем є знищений ліс внаслідок масових рубок. Не залишаються «збоку» щодо проблеми і активні учасники соцмереж. Зокрема, бють на сполох екологи, небайдужі селяни та журналісти.

–Зазвичай, я публікую зовсім не такі пейзажі Карпат. Але варто не забувати, що поряд із неймовірною красою, чудовими краєвидами і величчю наших гір ходить і така біда.

Я добре пам'ятаю свій перший виїзд на ділянки, де проводились суцільні санітарні рубки. І аж до болю добре пам'ятаю відчуття, коли дивишся на абсолютно здорові дерева, які завтра-післязавтра будуть просто збриті, а ти - нічого не можеш зробити. Бо є документи, які "свідчать", що ці дерева хворі, і є висновки лісопатологів, які це підвтерджують, – відзначає у дописі Аня Семенюк, у той же час публікуючи просто жахаючи фото із вирубаним лісом

За інформацією спільноти ініціативної групи "Free Svydovets", у 2018-19 роках Брустурянський та Ясінянський лісгоспи знищили близько 50 гектарів пралісів – одних з останніх лісів України, які ніколи не зазнавали руйнівного впливу людини. Протягом цього ж періоду Ясінянський лісгосп незаконно зрубав понад 51 гектар лісу, ігноруючи процедуру оцінки впливу на довкілля. У той же час, як відзначається, на більшості ділянок санітарних рубок ліс був здоровим та життєздатним, а не всихаючим, згідно із офіційними документами.

У цій ситуації люди не стримують ані емоцій, ані обурень

Вони ліси продають, а нас затоплює..., - констатує Vasylyna Hudz

Дехто ж коментує, що порядок із рубкою лісу настане тоді, як терпіння людей досягне крайньої точки:

Тоді НАСТАНЕ ПОРЯДОК ІЗ ВИРУБКОЮ ЛІСУ, КОЛИ ЧЕРЕЗ ДЕНЬ БУДУТЬ НАХОДИТИ ПОВІШЕНИМ ЛІСНИКА,ЛІСНИЧОГО, МАЙСТРА ЛІСУ, А ПОКИ НЕ ДІЙДЕ ОЧЕРЕДЬ ДО ДЕРЕКТОРА ЛІСГОСПУ ЩО ПРИЙШЛА І ЙОГО ОЧЕРЕДЬ ТОЖЕ ЗА ВСЬО ВІПОВІДАТИ, ЩО НІЧИМ НЕ ВІДКУПЛЯТЬСЯ НІ СВОЛОТА, – пише Іван Кушнірюк

У той же час жителі нарікають на лісників, нібито ті зовсім не бачать ні найменших порушень. Тим часом гори і далі лисіють.

–Лісники кажуть брехня що гори лисі, - відзначає Анна Веклюк

Винні всі , «бо мовчать»… А місцеві чиновники, швидше за все, не те що не бачать проблеми, а не хочуть на неї звертати уваги.

–До дурнів не доходить. Ріжуть ліс і новий не висаджують. Лісосіки залишають неприбраними, - додає Ольга Гаєвская

Рубка лісу в Карпатах без перебільшень – одна із причин паводків у регіоні. Повноцінний ліс утримує в рази більше води, ніж молоді монокультури. А для відновлення водозахисних функцій лісів після нещадних й тривалих рубок потрібно не менше як 40 років. Але на жаль, ніякий ліс не захистить людей повністю від руйнувань паводком. Адже від цього природного явища потерпали й країни з високим рівнем ведення лісового господарства і незначним обсягом суцільних рубок – Австрія, Німеччина, Чехія тощо. Як би не били на сполох горяни, що потерпають найбільше від паводків, найчастіше у зоні ризику через підтоплення саме низинні райони. Хоч, звісно у гірських регіонах, ліси у першу чергу відіграють важливу роль під час паводку. І все ж, повінь, є звичним природним явищем, уникнути якого не вдасться, побудувавши чималі греблі та дамби уздовж річок. При рясних зливах вода і так знайде вихід і вийде із берегів. Однією із причин паводків на Закарппатті останнім часом є рясні і тривалі дощі за невеликий період часу і звісно халатність людей у відношенні до довкілля. Захаращеність каналізацій та русел річок – додаткові проблеми під час негоди. Купи сміття внаслідок злив спричиняють затори в річках, внаслідок чого вода виходить із берегів. Часом причиною поводі може стати вітер, який «наганяє» воду. Також причиною підйому води може стати утруднення витоку внаслідок технічних несправностей на штучних водоймах чи утворення природних гребель, що часом виникають на гірських річках внаслідок зсувів.

Однією з важливих причин паводку може стати й прорив води на рівнину, рівень якої розташований нижче рівня води. Також села часом потерпають від паводків через забудову заплавів річок.

Повіді можуть ставатись на будь-якій річці та не залежно у горах чи у низинах. Проте, у горах і передгір’ях щільно заселені річкові долини частіше стають місцями катастрофічних паводків. Це стосується і таких гірських районів як Рахівщина й Міжгірщина. До слова, не останню роль під час паводків відіграють і лісові дороги у горах, точніше – відсутність водовідних каналів на цих дорогах, внаслідок чого в період злив вони трансформуються ніби у річища, якими струяться потоки води. Розтрельованими лісовими дорогами вода швидко несеться вниз із гори, не затримуючись у грунті й викликаючи паводки у низинних частинах.

На жаль такі дороги можна зустріти не лише на Міжгірщині, Хустщині, Рахівщині тощо, а й в інших районах, зокрема – Перечинщині, Виноградівщині, Берегівщині, Мукачівщині тощо. Останнім часом гірські дороги істотно руйнуть джиперами туристи в погоні за екстримом. І все ж, розумне ведення господарювання людьми, у тому числі, й зниження кількості рубок у межах населених пунктів, де є загроза частих підтоплень, зможе уберегти від масштабних руйнацій в майбутньому.

Упродовж певного періоду Закарпаття не один раз підтоплювало.

Однією із наймасштабніх повеней є повінь 1998 року. Тоді, під час паводку, із 4 по 8 листопада 1998 року загинуло 17 осіб, без даху залишилось близько 8 000 людей. Було підтоплено 40793 житлових будинків, з них 2695 зруйновано та 2877 пошкоджено. Після цього, у регіоні було зафіксовано ще двічі серйозні паводки – у 2001 (загинуло 9 осіб. Було підтоплено 255 населених пунктів, 33580 будинків, знеструмлено 98 населених пунктів, через що майже 14 тисяч осіб евакуйовано) та 2017 роках. Саме цю повінь вважають однією з найбільших в історії Західної України впродовж останні 20 років.

Нагадаємо, на Рахівщині другий тиждень шукають чоловіка, що зник під час паводку