Історія "Цегольні" в Ужгороді: архітектурна велич кварталу (ФОТО)

Цікавий допис щодо історії кварталу "Цегольня" в Ужгороді опублікувано на сторінці Uzhhorod Modernism у мережі Фейсбук.

Історична назва «Цегольня» пов’язана з виробництвом цегли, яке було на цій території ще за часів Яноша Другета, орієнтовно з першої половини XVII ст.

У міжвоєнну добу на східному схилі гори Кальварія розташувався затишний район віллової забудови, утворений сучасними вулицями Цегольнянська, Виннична та Дайбозька. До речі, назва вулиці Виннична теж є стародавнім топонімом, адже територія всієї гори Кальварія пронизана видовбаними у скелі винними льохами.

Забудова цього району переважно була сформована віллами та родинними будинками міських і земських чиновників високих рангів, топ-менеджерів та власників підприємств. Проте мешкали тут і вчителі та інші представники інтелектуальної еліти міста.

Архітектурний стиль значної частини будинків Цегольні є репрезентацією розмаїття смаків приватних забудовників того часу. Більш ранні вілли зведені в стилі ар деко, хоча і певні об’єкти 1930-х років мають історизуючий характер, подекуди з заграванням до рустикальної стилістики. Поруч із досить поміркованими та несучасними на той час проєктами були втілені і реалізації по-справжньому авангардної архітектури.

Існує можливість побачити одну з вілл не лише з фасаду. Адже на Винничній, 22 розташовано будинок-музей художника Андрія Коцки, який з 1946 року працював, а з 1952 і проживав в одній із вілл Цегольні.

Домінантою інтер’єру є приміщення з довгим горизонтальним вікном, яке виконувало функції художньої майстерні. З ательє можна потрапити і до саду, де збереглися автентичні меблі та деякі екзотичні рослини, що були висаджені ще братом художника.

Нагадаємо, з’явилося відео, як п’яний ужгородець їздив уночі пішохідним мостом (ВІДЕО)