У селах райцентру металобрухт не застоюється, адже на нього є попит і чималий. Залізяччя купують роми.
Тож, у кого є вдосталь цього добра – металобрухту, не зволікаючи, віддає охочим клієнтам за певну плату. Серед бажаючих отримати гріш і дорослі й малеча.
У попиті – найрізноманітніший «хлам»: запчастини від автівок, алюмінієві речі, бідони, пральні машини, радіатори, холодильники, газові плити та дріт, лампові телевізори, де є мідь й алюміній, механічні годинники тощо.
За зданий металобрухт селяни отримують певний навар – 150-200 і більше гривень. Здають цілими мішками. Райцентром «мисливці» за залізяччям курсують автівкою. Найчастіше їх можна побачити у весняний період.
–Ходили вони і днями нашою вулицею, кричали: «Приймаємо залізо. Не продаєте?, – відзначає одна із мешканок вулиці 8-го Березня пані Олена. – Щороку вони заявляються майже в один і той самий період. Минулого року заявились напередодні Великодня. Цього разу, так само, – відзначає газдиня.
За цілий рік у людей назбирається купа усякого мотлоху і господарі намагаються його позбутись до Великодня.
–Заробляють на залізяччі й пенсіонери. Пан Михайло зізнається, що багато разів уже здавав непотріб циганам за гроші, мовляв, і собі на користь, та й біля обійстя поменшає усякого «хламу». І нещодавно заробив, – каже господар. –Зупинилась автівка біля будинку, – розповідає. – Вийшли цигани. Побачивши мене у дворі запитали, чи не маю заліза на продаж. Тут я і продав металобрухт. Назбирав на півтисячі, – відзначає.
Однак, дехто й обурюється із мешканців щодо нечесності в цьому заробітку. За словами населення, роми скуповують залізо удвічі дешевше, а перепродують врази дорожче. Найкраще, відзначають, домовитися зі спеціальними приймальними пунктами особисто.
Наразі, чорний металолом у приймальних пунктах Ужгородщини й Перечинщини вартує за одну тонну від 4000 гривень. У 3000 гривень оцінюють оцинковку, а стружку – у 1000 гривень.
Якими ж є ціни за один кілограм металу в приймальних пунктах, дивіться нижче: