Найсильніша людина планети Іван Сила і його візити на Перечинщину: у Тур’я-Реметі «геркулеса» очікували із нетерпінням .

Про Івана Силу, родом з Іршавщини і досі ходять легенди. Кажуть, був він людиною – богатирем незвичайної сили.

У дитячі роки, переповідають легенди, міг запросто понести на плечах теля, чи подужати вовка одним махом палиці.

А одного разу, навіть без потуги пересунув чималу брилу на орному полі. За словами очевидців, її не могли пересунути навіть кілька міцних мужів на той час, а от Кротону – Івану Фірцаку пересунути брилу, як виявилось, було одним із найлегших завдань. Народився Іван Федорович Фірцак (Кротон-Фірцак, Іван Сила, 28 липня 1899 року в селі Білки, що на Іршавщині.

Запам’ятався українським борцем надзвичайної сили та вправним боксером. Був бійцем вільного стилю, артистом цирку. У 1928 році його визнано найсильнішою людиною на планеті. По правді, й сьогодні силачі не в змозі повторити деяких силових його трюків.

Неймовірна фізична сила юнака швидко привернула до нього увагу. У двадцять років Кротон подався на заробітки до Праги. У 1919 р. завдяки рекомендаційному листу Вацлава Прохазки, що служив нотарем у Білках, Іван Фірцак потрапляє на празький завод, власником якого був брат чиновника. Деякий час Іван працює тут оператором корби, за допомогою якої піднімали вантажі. Після заводу Прохазки Іван Фірцак влаштувався вантажником на залізничному вокзалі, де була чітка оплата за кожен перенесений кілограм ваги. Норму атлет відробляв за півдня.

Як спортсмен-аматор став відомим та популярним у 20-х роках, коли почав перемагати на бійцівських турнірах і змаганнях у Празі. Першим спортивним поєдинком для закарпатця став бій із мандрівним силачем Вілетом, що заробляв собі на прожиття виступами на вуличних аренах. Бій для Вілета скінчився розгромною поразкою. Під час поєдинку Івана Фірцака помічає тренер Ондржей Нейман, який на тривалий час стає наставником силача. Фірцак називав його «паном професором». Юнак тренувався із 25-кілограмовою гирею. Не тільки носив її вдома у дворі, а і їздив із нею трамваєм. У 1922 році на чемпіонаті з важкої атлетики Чехословаччини Іван Фірцак підняв вагу 150 кг і здобув золоту медаль.

Став першим вантажником в історії чехословацького спорту, що виграв першість республіки. Незабаром став чемпіоном Чехословацької республіки з рукопашного бою. Він неодноразово ставав переможцем празького клубу важкоатлетів «Прага-Бубенеч». Іван Фірцак 70 разів перемагав у змаганнях з гирьового спорту, став переможцем конкурсу краси тіла в Парижі. Полишивши аматорський спорт, Кротон-Фірцак долучився до циркового мистецтва.

Він став артистом відомого празького «Герцферт-цирку». Мачок Маклер, головний постановник, що 30 років пропрацював у цьому цирку, запропонував Іванові стати зіркою арени. З «Герцферт-цирком» Іван Фірцак об'їздив півсвіту. Його знали в Угорщині, Болгарському царстві та Греції, Королівстві Румунії, Французькій республіці, Данії, Польщі, Канаді та США й багатьох інших країнах. Загалом, Кротон виступав у 64-х країнах світу. Іван Сила виходив на сцену перед великими аудиторіями у Відні, Берліні й Вашингтоні, де розривав залізні ланцюги, жонглював важкими предметами (гирі, ядра, штанги, подеколи навіть і машини), лежав на товченому склі, тримаючи на собі півтонні тягарі, зубами тягнув вантажівки, згинав пальцями цвяхи, робив із них різні фігури, які роздавав глядачам.

За його феноменальну силу, трюки та унікальні рекорди світова громадськість нарекла Фірцака ім'ям античного героя Кротона. В одній із циркових презентацій у США Іван Фірцак ліг на землю й легкове авто переїхало йому через горло. Фотокартка цього номера обійшла чимало американських газет. 1927 р. власники компанії «Форд» подарували йому навіть авто.

У захваті від виступів Кротона була й сама її величність – королева Англії. Після довгих гастролей «Герцферт-цирку» в Лондоні королева Великої Британії, відпочиваючи зі своїм почтом у Блекпулі, запросила гостей на виставу в п'ятитисячному залі цирку Тауер. Тут Іван тягнув ланцюгом вантажну машину, наповнену людьми. На прохання королеви Іван Фірцак тут же на ринзі помірявся силою із суперважковаговиком, на той час чемпіоном світу з боксу Джоном Джебсоном. У результаті бою, Іван Сила отримав перемогу над своїм супротивником, проломивши йому грудину.

За свідченням очевидців, опісля поразки, сам Джебсон не витримавши такого приниження, стрибнув із вікна багатоповерхівки. Але й це ще не все, через деякий час Іван Фірцак зазнав нападу прихильників Джебсона. Ті каменюкою розбили атлету голову, опісля чого спортсмену діагностували відкритий перелом черепа. Із метою уникнути більш важких наслідків, Івану Силі імплантували золоту пластину в пошкоджену кістку черепа.

Майже два місяці, богатир ходив із забинтованою головою та був змушений виступати в перуці. Як компенсацію та визнання Івана Фірцака королева Англії подарувала йому чемпіонський пояс, манжети й шолом, прикрашений діамантами й рельєфним зображенням левів. У 1830-их роках, після розриву контракту із цирком, раніше домовленого терміну, Іван Сила повернувся додому.

На рідній Іршавщині заснував циркову школу та школу силових мистецтв. Багато його учнів були чемпіонами та здобули титули у важкій атлетиці. Вражаючими виступами Іван Сила ще дивував закарпатців упродовж багатьох років. Цього разу, його очікували не за кордоном, а у селах та містах на рідній землі. Часто Іван Кротон був бажаним гостем й на Перечинщині. І по сьогодні його пам’ятають у славнозвісній Тур’я-Реметі. На той час тут функціонував популярний держжеребчинець, де вирощували коней чистокровних порід.

Про неймовірної сили закарпатського геркулеса розповідав нині покійний Антон Петер. Востаннє його силою реметяни захоплювались у 50-их роках. Виступав Іван Сила на місцевому стадіоні та у клубі села. Про свій прихід, розповідають селяни, Кротон трубів у так звану «трумбету». Оголошення-афіші про заплановані виступи роздавав сільській малечі і ті вже розклеювали по всьому селу. «Автомобілем через горло» – був одним із найбільш вражаючих виступів Кротона Фірцака. За словами реметян, Кротон лежав на спині, а на відкриту машину власника вилізло чимало людей. Про цей випадок загадує в історичному нарисі і краєзнавець Юлій Кул:

«Автомобіль під’їхав до горла (по боках поклали цеглини, аби шинами не поранити циркача), виїхав і… зупинився. За сигналом Кротона (помах рукою) водій з’їхав із горла. Іван Федорович встав, ніби нічого й не було, задоволено усміхнувся. Глядачі нагородили силача бурхливими оплесками».

Пам’ятають селяни і дещо кумедну історію із кінською підводою та фіґлярським учинком Івана Сили. Одного разу богатир зупинив проїжджаючий повз нього віз, непомітно взявшись рукою за брифу (драбину). Унаслідок віз зупинився і коні не могли зрушити з місця. У той же час їздовий, не збагнувши у чому річ, з усієї сили почав бити коней, ті хоч і старались відірватись із місця, та усе було марним. Та от коли Фірцак відпустив віз, коні рвонули із місця, мов метеори. Цей випадок не міг не насмішити селян. Помер Іван Фірцак 10 листопада 1970 року у рідному селі Білки. Причиною смерті стало запалення від уже згаданого імпланту у черепі.

Провести атлета – Івана Силу (Кротона Фірцака) в останню путь прийшло багато спортсменів. 26 липня 2009 до 110-річчя від дня народження Івана Фірцака у Білках йому відкрили пам'ятний монумент із граніту, вагою 7,5 т. Скульпутру виконав Микола Глеба. Позував йому силач Василь Вірастюк.

В Ужгороді, на Набережній, можна побачити памяний знак – залізний вузол на честь Івана Фірцака. Фото – пам’ятний знак в Ужгороді.