«Метеорит не знайшли й по сьогодні»: на Закарпатті в одному із сіл збереглося чимало ще не розгаданих таємниць (ФОТО).

Раніше у Тур’я-Реметі на Перечинщині функціонувало ряд м’ясних магазинів, годинникарні, взуттєва майстерня, сільський млин та славнозвісний жеребчинець.

Як би там не було, а «ремета», як називає скорочено цю глибинку населення, у свій час була дуже розвиненим в економічному плані населеним пунктом. Згадують тут на сьогодні і ГЕС на повноводній Турї. Її було споруджено у 50-х роках. Діяла вона при міжколгоспній раді, за інформацією з історичного нарису краєзнавця Юлія Кула.

«24 червня 1955 року випала десята річниця від дня возз’єднання Закарпаття з Радянською Україною, тому урочистість була превелика. Як-не-як, вперше у краю ставала до ладу ГЕС потужністю 360 кіловольт/ампер у верховинському селі! Промовці дякували партії і уряду, був концерт і така гостина, що дехто і не тямив, як доїхав вузькоколійкою додому, увесь чорний від сажі…», – йдеться у нарисі Юлія Кула «Тур’я-Ремета».

Головним механіком ГЕС був Олександр Богуш. Контролер Іван Симочко збирав оплату за використану електроенергію у всіх селах. 1963 році міжколгоспну гідроелектростанцію поставили на консервацію. На районній підстанції електромереж, яку було споруджено в 1964 pоці у різні роки працювали реметяни Юрій та Михайло Мешки, Іван Мошак, Яльч Петро. Майстром експлуатаційної дільниці у Тур’я-Реметі до останніх своїх днів пропрацював і мій батько Василь Белей (авт.).

Не НЛО, а дещо інше…

У 2001 році на околиці селі зафіксовано падіння метеорита. Є інформація, що яскравий спалах боліда, на висоті 13, 5 метрів, помітили очевидці над горою Магурича. Саме у тому місці, як відзначають і вибухнув метеорит, розірвавшись на численні уламки. Падіння метеорита побачив місцевий учень Мирослав Воронич, який згодом це описав у науковій роботі для МАН.

–Падало, із великим гуком(шумом) і ми, реметяни, той специфічний гук чули всі. Відчувалось падіння у напрямку Полонини Руна, – ділиться розповіддю Ольга Мицька.

Падіння метеорита зафіксували також болідні служби Чехії та Словаччини. Болід було зафіксовано дуже низько над горизонтом, що не дало змоги забезпечити його фотометрію стандартними камерами.

За словами очевидців, на пошуки метеорита приходила навіть експедиція із Києва, а згодом цією інформацією зацікавились і на Кавказі.

«Приїздив учений з Кавказу, спілкувався з населенням», – розповідає учитель Людмила Воронич.

У київській експедиції взяли участь і астрономи із Ужгородського університету С. І Ігнатович, І. Ф. Найбауер та учителька фізики Тур’я-Реметівської ЗОШ М. І. Кедюлич. Всього експедицій на пошуки метеорита в селі було шість. Пошуки вели навіть із міношукачами. За словами Марії Кедюлич, розпочинали шукати із вулиці- 8-го Березня.

Як відзначають місцеві, біля нинішнього магазину «Терен» була вирва незначних розмірів. Але як би не намагалися відшукати ремітський болід, пошуки не дали результатів. Уламки метеорита до цього часу так і не знайдено. Проте, у пробах ґрунту, які були взяті спеціалістами НАН під траєкторією польоту боліда, вдалось виявити мікроскопічні кульки, що згодом були діагностовані, як метеоритні. Самі кульки були розміром із піщинку. І все ж, така знахідка дозволила припустити, що EN171101 належав до вуглистих хондритів – дуже розсипчастого матеріалу, який під час вибуху міг просто розсіятись в атмосфері.

Машиною часу ще трохи углиб історії…

Без льодовень у селі не смакували б і морозивом у гарячу пору.

Досвідченого кулінара Михайла Кучака у селі пам’ятають і нині. За словами очевидців, його тістечка, морозиво та торти, були дуже смачними й користувались чималим попитом. У свій час для морозива й охолодження напоїв використовували лід, який попередньо заготовляли, запасаючись кригою взимку. Розповідають, що раніше у селі працювали так звані «льодовні», де й зберігалася крига.

Треба було й намучитись. Важкезний багаж льодових брил доставляли на санях та возах, розповідають, із місцевої Тур’ї. Лід повинен був бути якісним, а головне – чистим. У брудному льоді продукція швидко псувалась, адже льодовні були й місцем для заморожування мяса та інших продуктів, що мали здатність швидко псуватись. Часом, лід у «холодильниках» минулого століття зберігався до осені. Колоті крижини виловлювали спеціальними сачками. Льодовні були популярними й використовувалися до часу масового поширення електричних холодильників і холодильних камер. У нинішній час лід виготовляється значно простіше. Але ж відтоді минуло багато років і технології модернізованіші.

Минуло багато часу, а у селі на сьогодні про славнозвісну конюшню – «держеребчинець», утворений за Австро-Угорщини, потужну ГЕС, поштаря Фекету й залізо-ливарний завод 19 столліття, де власне й було відлито пам’ятну дошку «послу» із ремет і встановлено на фасаді місцевого храму у центрі села, збереглась одна пам'ять. Але й очевидіцв, на жаль, у селі вже не має, котрі б пам’ятали усі ці події минулих років. І, зрештою, не все іще втрачено.

Багато свідків минулого – історичних будівель та інших важливих об’єктів і досі ще збереглись у населеному пункті. Із року у рік ваблять охочих відвідувачів до ремет. Зберігся тут і унікальний столітній міст, який розташований у центрі села. Його було виконано методом холодної кльопки. На разі у напрямку через міст планують створити сучасний туристичний маршрут імені листоноші Федора Фекети, який був родом із Тур’я-Ремети. У глибинці є чимало урочищ зі своєю історією і цікавими назвами: «Полунця», «Розтоки», «Тарниця», «Мочари», «Скіпці».

До речі останнє і вартує більш глибоких досліджень. Розповідають, колись тут була возова дорога, по ній доставляли цеглу. Сама ж цегельня, за словами деяких із реметян була розташована там, де сьогодні знаходиться поле підсобного господарства психоневрологічного інтернату. Організував виробництво вкрай дефіцитної цегли кінний завод орієнтовно в 30-х роках, із цегли було споруджено три двоповерхові будови “жеребчинця”, що й понині використовуються. Пресували цеглу - сирець механічно, просушували і випалювали в печах, споруджених поруч.

Фото автора та з мережі.

Світлини із падінням метеориту в околиці Тур’я-Ремети взято із джерела.

Нагадаємо, що Оголошено формат проведення конкурсу "Євробачення - 2021"

Читайте також: