1. Новини Закарпаття
  2. >

Новорічні традиції. Етнолог про те, як святкували українці і що перейняли в інших країн

01.01.2021 11:20 Суспільство

Багато людей у всьому світі святкують Новий рік у ніч з 31 грудня на 1 січня. Проте так було не завжди.

Багато людей у всьому світі святкують Новий рік у ніч з 31 грудня на 1 січня. Проте так було не завжди.

Раніше українці зустрічали прихід нового року з 13 на 14 січня, тобто після Різдва. 

Дату святкування змінили у 1918 році, щоб зустріти початок року разом з іншими країнами Європи – за григоріанським стилем. 

Проте традиція святкування збереглась, тому 13 січня в Україні зустрічають Старий Новий рік. 

Початок року в українців завжди супроводжувався низкою обрядів, а зараз додалось ще багато нових традицій, які ми перейняли у інших країн.

Про особливості українських традицій на новорічно-різдвяний період "Українській правді. Життя" розповіла етнологиня Наталія Громова.  

Новорічні традиції 

 

В давнину наші предки не виокремлювали святкування Нового року від різдвяних свят. 

Зустріч року припадає на середину святкового періоду, між Різдвом та Водохрещем.

Новорічні традиції, про які розповідає етнологиня, раніше проводили саме в ніч з 13 на 14 січня. 

А знайомі нам ялинка, шампанське та салат "Олів'є" додалися уже в часи СРСР – в народній культурі таких аналогів не було. 

Наталія Громова зауважує, що багато давніх традицій уже не живі – їх перестали передавати від покоління до покоління.

Лейтмотив обрядів та традицій, що проводилися у святковий період взимку, був пов'язаний з отриманням врожаю на наступний рік. 

"Вся ідея календарних свят раніше була пов'язана з тим, що люди жили серед природи та залежали від неї.

А зимові свята – це період холодів, коли не можна вирощувати їжу, тому люди всіма силами очікували, коли прийде весна.

Усе це мало основну ідею, щоб були живі здорові люди і їхня худоба. 

Дуже часто це поєднувалося тому, що люди залежали від худоби, яка давала їм і тепло і їжу", – розповідає Наталія. 

При цьому було дуже важливо дотримуватися обрядів та проводити їх в конкретний період. 

Наші предки вірили, що якщо цього не зробити – все піде шкереберть. 

"Все працювало так, що сила виконаних обрядів діяла лише впродовж одного року. Тобто потрібно було щоразу повторювати", – пояснює етнологиня. 

Предки вірили у силу першого дня, тому обряди важливо було провести саме з початком року. 

"Є таке поняття як ініціальна магія, тобто манія першого дня, початку. 

Коли рік починається треба закласти програму на весь рік. 

Якщо людина хотіла займатися чимось новим, то потрібно було починати це робити в перший день, щоб потім вміти робити цілий рік.

Настільки цей час був потужний", – розповідає Наталія Громова. 

Багато обрядів, були присвячені врожаю. Наприклад, одна із традицій, яка збереглась донині – це засвання.

"Такий обряд припадає на ранок нового року. Коли хлопчики приходять і сіють зерновими, окрім гречки та гороху. 

Найкраще – це жито та пшениця, а ще можна ячмінь та овес", – розповідає Наталія. 

Цікаво, засівання, імітація оранки плугом та тексти щедрівок, типу "Прилетіла ластівочка", мають весняний характер.  

Етнологиня розповідає, що це пережитки спогадів про те, що колись Новий рік був навесні.

Наші предки також мали традицію проводів старого року та зустрічі нового. 

"Певною мірою це нагадувало Діда Мороза, оскільки двоє людей переодягалися – один в старого діда, а інший – в молодого рум'янощокого парубка. 

Спочатку запрошували в хату, танцювали і гралися зі старим, а потім його виганяли і заводили новий рік. 

Такий метод унаочнювати, що один період закінчився, а інший почався – був дуже поширений у нашій культурі", – розповідає етнологиня. 

Ще один красивий театральний обряд – це коза, або Меланка.

Його влаштовують не самі господарі, а чекають, що до них прийдуть до хати.  

Раніше на Новий рік в дім також приходили щедрівники, зараз ми чекаємо їх на Старий Новий рік. 

Загалом на Новий рік було дуже важливим, хто першим зайде в хату. 

Для цього господарі навіть водили повадників із тварин, найчастіше брали барана. 

"Хто перший увійде в хату, теж несе ідею щасливого чи не щасливого нового року. 

Погано, коли першою заходила жінка, добре – коли чоловік. 

При цьому, чим молодший, красивіший та багатший чоловік – тим краще", – пояснює Наталія.

 

Популярні традиції, які ми перейняли

 

Прикрашання ялинки

 

"Ялинка – це не наша традиція, вона одна із тих, які прийшли в Україну досить пізно із Західної Європи. Вона бере свій початок від Німеччини – це 16 століття. 

До нас ця традиція не приходила довго, вважається, що її засновником  є Петро І, але  довгий час це була виключно риса заможних  родин та панів.

А радянські часи вийшла постанова, коли  ялинки були обов'язкові для всіх громадських організацій", – розповідає Наталія Громова. 

За її словами, символіка ялинки прозора – це  ідея вічнозеленого дерева. 

Дерева, які не втратили своєї зелені давали людям надію, що не все втрачено. 

"Початково зима не сприймалась  з чимось позитивним, коли є санчата і свята.

 Особливо у бідних людей, яким в цей час потрібно було вижити і обігрітися – нічого позитивного не було. 

Тому ялинка якраз була тим світлом в кінці тунелю, який свідчив, що не все загинуло та завмерло", – пояснює науковиця. 

Оскільки це досить нове явище, то у нас немає якихось обов'язкових правил, щодо прикрашання ялинки.

Дослідниця розповідає, що в селах в 50-60х роках були саморобні іграшки, а також туди вішали щось смачне, по типу горішків. 

"В Карпатах мені розповідали, що дітей-колядників обдаровували спеціальними коржиками, а з ялинки знімали яблука та горішки. Це було більш душевно, коли їм  дарували те, що висить на ялинці", – пригадує Наталія. 

Загадування новорічних бажань

 

Популярною новорічною традицією стало загадування бажань, напередодні нового року. 

Дехто загадує їх безпосередньо в час переходу нового року, пише їх на спеціальних листівках, або навіть спалює.  

Проте загадування бажань на Новий рік немає традиційного коріння, а наші предки покладалися на долю. 

"Наша культура в цілому більше покладається на фаталістичний світогляд, коли від людини мало що залежить, просто в неї така доля, яку намагалися дізнатися різними ворожіннями і магією.

Наприклад, на Новий рік або Різдво задували свічку, якщо дим ішов до порогу – в родині хтось помре, а якщо до печі – то хтось прибуде. 

Або витягували жереб з різних рослин, які щось символізували", – розповідає Наталія Громова. 

Крім того, не було поняття індивідуальних бажань, коли людина хоче чогось винятково для себе. 

"З позиції сучасності і свободи вибору ми дивимося на це, як на обмеження, а в традиційній культурі – це стабільність та необіхідна умову виживання. 

Тобто у всіх бажання було однакове  – просто вижити, мати врожай, щоб худоба була здорова і плодилася, щоб народжувалися діти і все відбувається вчасно", – пояснює етнологиня.

Читайте на ГК:У Чернігові суддя заснув на засіданні (ВІДЕО)
Читайте на ГК:У Раді схвалили збільшення акцизу на тютюнові вироби на 200%
Читайте на ГК:За тиждень середня ціна на бензин і дизпаливо на АЗС зросла на 1,25 гривні
Цей матеріал також доступний на таких мовах:Російська
загрузка...