У Виноградові не вистачає «зелених зон»: порівняння даних з міськради і вимоги ДБНів (ФОТО, ВІДЕО)

Зелених насаджень менше від норми у 20-ть разів, а «зелених зон» загального користування – у шість.

Натомість у міськраді, замість вжиття заходів по збільшенню площ зелених насаджень, віддають їх у приватну власність.

Для комфортного життя у Виноградові, зелені насадження різного призначення мають займати 40% площі міста. Таку вимогу встановлюють Державні будівельні норми, яких мають дотримуватись при розробці Генплану. Згідно цього ж документу в житлових кварталах на

У Виноградові, при площі 5078 га, зелені насадження мали б займати 2030 га. Насправді ж їх менше у 20-цять разів – лише 99,9 га.

Згідно розрахунків з того ж ДБНу, у місті мало б бути 25,4 га «зелених зон» загального користування. А у житлових кварталах, їх мало б припадати 6 м.кв. на кожного мешканця. По факту їх менше у чотири рази.

На запит Голосу Карпат у міській раді повідомили, що площа зелених насаджень в межах міста Виноградів – 99,9 гектарів. З них: 66,1 га – дерево-чагарникова рослинність; 14,9 га використовують для відпочинку; 12,9 га – природно-заповідний фонд; 6 га – зелені насадження.

Ці 6 гектарів зелених насаджень – це «зелені зони», котрі б мали бути доступні кожному містянину як от парки, сквери в середмісті чи у житлових кварталах, «мікрорайонах».

За таких умов керівництво міста мало б вживати заходів для покращення ситуації, але все навпаки. Ділянки, які на Гепплані позначені як «зелені зони» віддають у приватну власність.

Наприклад, у середмісті, в районі вулиць Тургенєва, Островського та Комунальна, згідно містобудівної документації - зелені насадження загального користування. Там, навколо частково заболочених водойм, запроектовані сквери чи парки із пішохідними доріжками. Але по факту землі вже знаходиться у приватній власності депутатів міської та Верховної ради і їхніх родичів.

Також у міській раді не бачать порушень в самобудах, які зводяться на зелених насадженнях пішохідних зон та прибудинкових територіях багатоповерхівок, де б могли бути облаштовані лавочки, квітники чи місця вигулу домашніх улюбленців. Найгірше тут те, що за деякий час власник, котрий самовільно звів магазин, відсуджує у міста земельну ділянку під ним.

Схема легалізації самобудів і виведення таких ділянок доволі проста. Спочатку підприємець бере у міськради в оренду землю і підписує договір на встановлення там МАФу. Потім починає самовільне капітальне будівництво, в яке міська рада не втручається по причині відсутності в своєму штаті експерта. Після того підприємець йде у суд, де вимагає визнати за ним право власності на земельну ділянку, на якій стоїть магазин. Міська рада не заперечує судові претензії і дозволяє приватизувати землю.

Саме за таким сценарієм легалізували самобуд на зелених насадженнях пішохідної зони майже в самому центрі міста по вулиці Миру, перед будівлею пошти. Згідно історико-архітектурного опорного плану, ця територія знаходиться в охоронній зоні пам’яток і визначена як регулювання забудови 1 категорії з обмеженим будівництвом.  

Завтра, 12 листопада, на сесії міськради депутати будуть приймати рішення щодо дозволу приватизації цієї земельної ділянки.

За такою самою схемою може бути легалізований самобуд на прибудинковій «зеленій зоні» по вулиці Миру 76, навпроти районної поліклініки. Минулого року комунальний газетний кіоск перетворився та магазин, котрий мало нагадує тимчасову споруду.

Тим часом у міській раді, попри проведення благоустрою центральної частини міста, мало переймаються комфортом містян і вимогами Державних будівельних норм. Сьогодні по вулиці Миру, біля готелю «Виноградів», зрізали старі липи. Тож зараз у місті стало «генераторів кисню» ще на кілька десятків менше.