1. Новини Закарпаття
  2. >

"Бути екологічним сьогодні - це не фетиш. Це нові правила гри", - головний меседж еко-панелі Форуму "Re:Open Zakarpattia" (ВІДЕО)

09.11.2020 20:46 0 Суспільство ВАЖЛИВО Автор: Голос Карпат

Темою дев'ятої панельної дискусії Форуму стали сучасні екологічні виклики Закарпаття, серед яких найбільший - будівництво мега-курорту на Свидовецькому масиві Карпат.

Дводенний Форум "Re:Open Zakarpattia", що пройшов в області минулими вихідними, став першим незалежним дискусійним майданчиком подібного рівня. Платформа ідей та рішень розвитку Закарпаття об'єднала людей, котрі розробляють та ухвалюють рішення щодо розвитку Закарпаття або мають вплив на цей процес.

Дев'ятою панеллю на заході була дискусія на тему "Екологічні виклики Закарпаття". Запрошеними спікерами стали - депутат Європейського парламенту Міхаель Ґалер, кандидат біологічних наук і експерт-еколог ГО "Екосфера" Оксана Станкевич-Волосянчук, голова Закарпатської ОДА Олексій Петров, учасник руху Free Svydovets і гірський рятувальник Ростислав Мартинюк, директор Департаменту з питань поводження з відходами та екологічної безпеки Міндовкілля Олена Колтик та директор Департаменту з питань надрокористування та відновлення довкілля Міндовкілля Олександр Шуст. Модерував зустріч депутат Закарпатської облради Андрій Шекета.

Серед піднятих тем обговорювали як вже гостро відчутні екологічні проблеми області, такі як сміттєва криза та незадовільна якість питної води, згадали про найближчі загрози через неврегульоване ведення лісового господаства та недооцінені сьогодні переваги екосистемних послуг, особливо в умовах змін клімату, які непомітно і безкоштовно споживає кожен мешканець чи гість Закарпаття. Однак акцент стояв на масштабних інфрастукрутних проектах, з високими капіталовкладеннями та мало вивченими економічними перевагами. Зокрема, це будівництво мега-курорту на Свидовецькому масиві Карпат.

"Сьогодні ми бачимо, що ті величезні проекти, я їх ще називаю "бульдозерними" проектами, які становлять загрозу для нашого довкілля, для природних екосистем, вони мають альтернативи, що можуть дати поштовх для розвитку Закарпаття. Ми можемо розвивати і відновлювану енергетику, ми можемо розвивати туризм, але це не повинні бути масштабні проекти, які дуже сильно втручаються в природу і можуть її зруйнувати", - коментує акценти теми експерт Оксана Станкевич-Волосянчук.

Позицію еколога підтримав депутат Європарламенту Міхаель Ґалер:

"Дуже важливо наполягати на тому, щоб (у країні) дотримувались існуючого законодавства, проводили екологічну оцінку і пропонували місцевому населенню альтернативні варіанти як зебезпечувати сталий туризм, екологічний туризм. Можна подивитись на країн-сусідів - Угорщину, Румунію, Словаччину. Є певні прикордонні проекти, які стосуються сталого туризму. Можна вчитися на кращих практиках, які запроваджуються на европейському рівні, і мені здається, що в довгостроковій перспективі це будуть хороші проекти, що збережуть недоторканні українські ліси для наступних поколінь.

Ми маємо дати місцевому населенню розвивати невеликий туризм, від якого вони безпосередньо отримуватимуть прибутки. І ми маємо притягати до відповідальності ті органи, тих представників місцевої влади, які не дотримуються законодавства і слідкувати за тими людьми, які приходять до цих органів влади зі своїми грошима. Маємо пам'ятати - це не має шкодити наступним поколінням."

В той же час влада Закарпаття для себе чітко окреслила коло екологічних проблем, з вирішенням яких збирається працювати - це сміття, якість питної води та стічні води. Щодо масштабного будівництва на гірських схилах, в ОДА зберігають невизначеність між твердженнями: чи насправді "бульдозерні" інвестори знищують екосистему Закарпаття, або ж, все-таки, консолідований власник унормовує і більш фахово ставиться до екосистеми?

"Контраверсійні, грубо кажучи, наші погляди. Але хочу сказати, знову ж таки, повертаючись до питання реформи децентралізації. Більшість земель, якщо це не лісова галузь, а полонини, наприклад, на сьогодні відходять до територіальних громад. Принцип прямої демократії: вони вирішили що їм потрібно. Я приїзджаю, наприклад, з робочим візитом на Рахівщину і вони, грубо кажучи, беруть мене "за горло": "Коли Ви запустите? Нам треба жити. Ми не хочемо їхати в Чехію, Угорщину... Ми хочемо жити тут". Вони (громади) будуть вирішувати", - зазначив голова Закарпатскої ОДА Олексій Петров.

Нагадаємо, також на Форумі прозвучала теза, що Закарпаття має негативний грантовий імідж через невиконані проекти.

Цей матеріал також доступний на таких мовах:Російська
загрузка...