Вулиця Балудянського, що на Берегівщині, "не славиться архітектурою"

На чию честь? Вулиця Балудянського.

Виходець з Пряшівщини, засновник Київського університетуВулиця Балудянського на окраїні Берегова не славиться цікавою архітектурою чи особливою впорядкованістю, скоріш навпаки, ще й безпосередня близькість міського сміттєзвалища додає негативного антуражу, - повідомляє beregovo.today

Та будемо сподіватись, що в недалекому майбутньому звалище, як і обіцяли, закриють та перетворять на великий сквер, тоді й вулиця стане цілком привабливою.

А Beregovo.todaу наразі розповість, на чию честь названо цю вулицю. Як і значна частина берегівських топонімів, вулиця містить двозначність, адже відомих Балудянських було двоє – Андрій (1807—1853 рр.) - педагог та церковний історик, та Михайло (1769—1847 рр.) — учений-правознавець, економіст, державний діяч Російської імперії. Значно відомішим є саме Михайло Балудянський, і тому очевидно, що вулицю названо на його честь, як і низку інших на Закарпатті (Мукачево, Ужгород).
Минулого року відзначалося 250 років від дня народження Михайла Балудянського, цій події був присвячений науковий круглий стіл в Ужгороді, в малій актовій залі Карпатського університету імені Августина Волошина, з залученням викладачів та студентів Ужгородського національного університету та Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти. У доповідях наголошувалось, що цей непересічний діяч 18-19 століть був як першим ректором Петербурзького університету, так і засновником Імператорського університету св. Володимира (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка).

Народився Михайло Балуг’янський (саме так звучало його прізвище в оригіналі) на території нинішньої Словаччині, у селі Вішній Олшаві (Фелшьоолшва) Пряшівського краю, за різними даними, або 26-го, або 29-го вересня 1769 року, у багатодітній родині русинського греко-католицького священника. Вчитися почав з самого дитинства, у віці восьми років поступивши до столичної гімназії Земплинського комітату, після закінчення якої його, як кращого учня, було рекомендовано на філософський факультет Королівської академії правознавства у м. Кошице з призначенням королівської стипендії. У 1789 році закінчив юридичний факультет Віденського університету та розпочав викладацьку роботу в Угорській юридичній академії у місті Нодьварад (нині — Орадя, Румунія), став там деканом факультету права. У 1797 році, захистивши докторську дисертацію, став доктором права Будапештського університету. Працював деканом юридичного факультету Пештського університету. Викладав у навчальних закладах Австрійської імперії. Володів сімома мовами.

Під впливом ідей Французської революції в Угорщині вступив до якобінської (у деяких джерелах її називають масонською) організації «Товариство свободи і рівності». Коли влада заборонила діяльність цієї організації, вимушений був покинути Будапешт. Пізніше за покликом вихідця з Закарпаття Івана Орлая, який зробив видатну кар’єру медика-науковця в Санкт-Петербурзі, переїхав до Російської імперії, до якої в ті часи багато закарпатських діячів від науки мали сентименти, бачачи її як альтернативу габсбурзькій імперії. (Додамо, що під впливом Орлая подався туди й іншій закарпатець, Георгій Гуца, більш відомий як Юрій Венелін-Гуца, болгарознавець; його іменем названа сусідня вулиця в Берегові.

В Росії Михайло Балуг’янський став вихователем молодшого брата тодішнього імператора Алєксандра І – Ніколая І, який згодом унаслідував трон. Викладав в ранзі професора політичної економії в Санкт-Петербурзькому педагогічному інституті. Коли в 1819 році інститут було реформовано в Санкт-Петербурзький університет, став його першим ректором. Будчи ректором, добився його лібералізації (наскільки це було реально в умовах імперії), зробивши університет центром наукового та культурного життя імперської столиці. В Росії прізвище вченого трансформувалося у «Балудянскій», за яким він і увійшов в історію.

Щодо його ролі в заснуванні нинішнього Київського національного університету, то варто процитувати уривок з наукової статті професора, доктора юридичних наук Т.О. Коломойця «М.А. БАЛУДЯНСЬКИЙ – ВЧЕНИЙ-ПОЛІЦЕЇСТ (АДМІНІСТРАТИВІСТ), ПЕДАГОГ, ЗАКОНОДАВЕЦЬ, ДЕРЖАВНИЙ І ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ (ДО 245-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ТА 180-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ ЗАСНУВАННЯ КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА)»:

«… Саме він [Балудянський], як статс-секретар, був членом комісії, яка, вивчивши документи та стан справ у Південно-Західному краї Російської імперії (Україна на той час входила до її складу), прийняла рішення про відкриття університету в Києві (Київського Імператорського університету Св. Володимира). Запропоновані ним положення проекту Статуту вишу із закріпленням широкої його автономії, значними можливостями усіх учасників навчального процесу надовго визначили вектори розвитку університетської, у т.ч. й юридичної, освіти, структурну побудову університетів, факультетів, у т.ч. й юридичного факультету Київського університету»

Працюючи в сфері економічної науки, Балудянський давав багато пропозицій щодо реформи російської фінансової системи. Пропозиції базувалися на теоріях видатного британського економіста Адама Сміта, чиїм прихильником Балудянський став ще на «австро-угорському» етапі свого життя. Працював також над новим кодексом законів Російської імпері та в декількох дипломатичних місіях. За свої заслуги перед імперією Балудянський був нагороджений орденами, в 1840 році призначений сенатором. Тим не менш, роботи вченого були частково піддані забороні, адже в них він доводив необхідність скасування на території Російської Імперії кріпацтва, чого за його життя так і не сталося.
Цікаво, що в Росії Балудянського вшанували тільки в 2010 році, під час візиту делегації Міністерства культури Словацької республіки. Тоді на стіні адміністративного приміщення університету в Петербурзі, де він працював, була відкрита пам’ятна дошка Михайлу Балудянському.

В Україні також оцінили внесок вихідця з Пряшівщини (яка межує з українським Закарпаттям, а в історичному плані міцно з ним пов’язана). Кілька років тому в Рівненському інституті Київського університету права НАН України було відкрито кабінет імені Михайла Балудянського. На Закарпатті, як вже було відзначено, його іменем названо кілька вулиць, в тому числі й в Берегові.

Нагадаємо, уже невдовзі на ужгородців очікує незабутня спортивна мега-подія!