Перечинщина. Сліди бароко на єврейських могилах (ФОТО)

Євреї у минулі роки дали поштовх у розвитку багатьох ремесел на Закарпатті. А особливості їхньої культури ще і понині вражають.

Саме євреї вважались одними із найдовершеніших ремісників, роботи яких не мають аналогів і до тепер. А були то – ювеліри, шевці, майстри годинникових і рушничних справ, різьбярі, столяри, ковалі, фортепіанники, малярі і бондарі.

На сьогодні у регіоні про діяльність євреїв засвідчують будинки зі старовинною ліпниною та своєрідним будівництвом у багатьох населених пунктах. Це і Берегівщина, й Виноградівщина, й Ужгородщина, і Перечинщина тощо. А різьблення майстрів – на застарілих пам’ятних плитах.

За свідченням достовірних джерел, давні різьбярі найчастіше працювали у стилі бароко, надзвичайно популярному у ХVII-XVIII ст. Крім того, навіть не спеціалісту впадають в очі елементи та орнаменти характерні для українського декоративно-прикладного мистецтва.

Одними із таємничих є різьблення на надгробних барельєфах.
У Туря-Реметі, на Перечинщині, вдалося відзняти кілька фрагментів і порівняти символи різьблень.

В основному, унікальні барельєфи на єврейському цвинтарі вищевказаного населеного пункту, відлунюють зображенням лева, що є уособленням народу іудеїв. До речі, лев, є одним із популярних зображень на мацевах (надгробках). Цей символ використовували в оформленні манускриптів та у розписах іудейських синагог.

Найчастіше, лева зображували на надгробках померлих з іменем Лейб. А у селі, за свідченням документів, раніше були родини Лейбовичів. Це підтверджують і місцеві. Окрім того, на одному із надгробків, не надто пошкодженого із плином часу, привернули увагу символічні рядки незрозумілою мовою, а знизу – і відоме очевидцям прізвище – Фрідман.

За свідченням деяких селян, у глибинці проживали раніше і Зелмановичі, і Велбери, і Неймани – родини єврейської національності. Вони були дуже заможними, володіли торговими точками у населеному пункті. Одним із популярних у той час був магазин «Склеп». Ними володіли євреї – Шангля та Шамо Велбери. А ще, як наголошує пані Марина із Туря-Ремети, у селі, у самому його центрі, функціонували взуттєва майстерня й годинникарня.

Ще одним цікавим символом, який вдалося побачити на єврейських надгробках на місцевому кладовищі, є постать ведмедя. Його зображували на нагробках людей з іменем Дов або Бер, що власне і означає Ведмідь.

На місцевих могильних надгробках можна побачити і полохливого зайця, чи кілька зайців. Подібний символ асоціюється у євреїв із богобоязністю небіжчика.
Символічне зображення білочок на надгробках – означає життєву мудрість. Лисиця є символом хитрості, а виноград – символом багатства.

Що ж до інших символів у оздобленні пам’ятників, поширені в іудаїзмі: п’ятисвічник (зображують на надгробках заміжніх жінок), ворона (символізує мудрість), двоголовий орел, вовк – «вольф» ( на честь імені померлого), риби, гранат (милосердя), лелеки.

Розмаїття символіки на барельєфах залежало подеколи і від родинних статків небіжчика. Бідніші були скромні, а багаті – значно вишукані і дозволяли собі не економити на художньому різьбленні майстром плити, замовляючи у спеціалістів найошатніший барельєф, який і нагадуватиме про статус покійного.

До речі, на Перечинщині єврейські могили можна побачити у Порошкові, Зарічеві та місті Перечин. Але ця спадщина із минулого потребує оновлень. Ряд кладовищ – «кірхутів», зокрема, і у Туря-Реметі – у занедбаному стані.

Відродивши ці пам’ятки історії, можна сподіватись і на більш позитивні досягнення у туристичному плані, оскільки ці місця були б чудовою родзинкою для численних відвідувачів у ході екскурсій незвіданим Закарпаттям.

Нагадаємо, «Він був людиною-енциклопедією»: на Перечинщині і досі пам’ятають про Дюлу Бачі (ФОТО)