Чорничний заробіток на Перечинщині: ціна походів на полонину

Від середини липня цьогоріч населення Перечинщини торує важкезну дорогу до Полонини Руної та Полонини Остра за соковитою вітамінкою із дивовижним фіолетовим забарвленням.

Від чорниць мають зиск і у фінансовому плані – бо продають відповідним клієнтам, а й про себе готують запаси: варення, сушать плоди чорниці та заморожують. Одним словом, ця ягода смакує у будь-якому вигляді. Особливо, радять її вживати людям, у яких є проблеми із зором.

Зазвичай, у багатий чорничний сезон заробляють за день на Перечинщині від 3 000 тисяч гривень.

Цьогоріч не легким є той заробіток, відзначають місцеві, оскільки частина врожаю на місцевих полонинах померзла під час травневих заморозків, а ряд мешканців, ігноруючи правилами збору ягоди, поспішили обірвати із зеленцем.

Купити яфину чи дику ожину від трударів-закарпатців на ринках області не так уже й важко. Та найскладнішим у цьому плані є саме будні яфинарів, оскільки їм лишень відомо, якою ціною оплачуються «чорничні походи» . Не раз довелось переконатись у цьому ще у студентський період. Саме тоді і збагнула ту істину заробітку селян під палючим сонцем та із неабияким заповзяттям «начесати якомога більше» і попри не можу та примхи погоди. Але мусили рвати яфину «шіковно», бо мали визначений час. І коли вже водій починав традиційне: «Завершуйте, бігом на машину!»,чи: «Бігом, залишайте, бо дощ насувається» – мусили бігти, дозбируючи поспіхом. Платили тоді на машину за чоловіка по 60 гривень.

А ось що розповідають на Перечинщині яфинарі уже зі стажем?

–Не легкий заробіток! – відзначає пані Ольга. –Не один раз промокла до нитки, після чого лежала вдома із застудою, –констатує мешканка, – але мусай крутитись, бо на дивані грошей не заробиш. Є яфини – збираємо. Перебираємо дружно сімєю удома і продаємо. Сьогодні начесали 25 літрів, – каже газдиня.

–Важко нам дається похід за яфиною, – розповідає пенсіонерка пані Ірина. –Та мусай крутитись… Як не яфина, то суниця, то гриб… Це усе мій заробіток. Продаю і чорниці, і гриби, коли є. Пенсія маленька, а ціни кусючі. П’ятий рік уже збираю яфини на полонині Руні.

Пані Людмила – яфинарка із 16-річним досвідом. Розповідає, що збирати яфини – важкий труд, але «мусай – великий пан», додає мешканка.

Наразі ходимо із ночівлею до Полонини, аби встигнути назбирати, – каже Людмила.

– Не зважаючи на карантин, машин багато з яфинарями. Мусимо бути в масках. Водій попереджує нас про це кожного разу, аби мали на увазі, бо лякає, що не візьме на машину, – розповідає жінка.

Чорницю із зеленцем реалізують у приймальних пунктах району по 30 гривень за літр. Очищену яфину продають на ринку у місті Перечин за 70 гривень. Замовляють у збирачів яфину за гроші і по сусідству.

– Купила і я від знайомих чорницю учора. Усе відклала у морозилку, буде на зиму. За п’ять літрів яфини я заплатила всього 300 гривень, – каже пенсіонерка Олена Козак із Зарічева. – Берувала б, то я і би пішла, та роки вже не ті. А я ще й астматик, то лиш морока була би зі мною, –каже газдиня. – То добре, що є де заробити людям у цей час, що є яфина, ожина, якийсь грибочок у лісі. Погано із яблуками цьогоріч, урожай дуже слабенький, –відзначає пані Олена.

За словами Оксани Ярчич, у багатий сезон яфин на полонині місцевим вдається заробити від 30 тисяч гривень і більше.

Нагадаємо, ягода на вагу золота: на Перечинщині вже дозріває ожина (ФОТО)