На цю лісову ягоду не менший попит ніж на цілющу яфину.
Збирають цю ягоду на Перечинщині поряд із пасовищами, у лісах та на ділах.
Реалізують «чорні» ягоди по-різному: варять компоти, варення, вживають у сирому вигляді, заморожують та продають на місцевому ринку у місті Перечин.
Закарпатська чорниця є чи не справжнім колодязем вітамінів С та К. Останній допомагає в метаболізмі кісток, бере участь у згущуванні крові. Через нестачу цього вітаміну на тілі можуть з’являтись синці.
Вітамін С бере участь в утворенні колагену та сполучної тканини. Допомагає у зміцненні кровоносних судин та забезпечує опірність організму перед хворобами.
В одній чашці щойно зірваної ожини міститься біля 30, 2 мг цього вітаміну. То ж лікарі настійно радять вживати ожину у свій раціон.
Марганець, яким багата ожина, допомагає у засвоєнні вуглеводів, амінокислот, холестерину та у виробленні колагену. В чашці сирої ожини міститься 0,9 мг – майже половина необхідної добової дози мінералу. Також у ожині, як і у решти їстівних дикоростучих темного кольору, дуже багато антиоксидантів.
–Пам’ятається, будучи малими, женучи на випас худобу, рвали ожину в поліетиленовий пакет, перемішували із водою зі студника, що був поряд, і смачно пили такий фреш. А смакувала ожина й на хліб із мастею, або ж і на пісний дараб хліба, – каже пані Ольга із Туря-Ремети.
–А ще й обличчя вимазували суницею та чорницями, аби шкіра була файною, потім змивали усю цю маску водою із потічка лісового. На той час у потічку в урочищі «Лагер» було води значно більше, як зараз. Там не раз ми й купались та рвали суницю й ожину, – додає мешканка.
Не обходяться без ожини й домашні морозиво, йогурти і, звісно, ароматний пиріг із цими чорними вітамінками. Дуже смачно!
Але є й конкуренти в людей по ожину – птахи та мурахи. Що до других, то на ожинових кущах, зазвичай, у них цілі перегони.