Метою уже 9 щорічної глобальної акції «Липень без пластику» є відмовитись від ряду пластикових речей у повсякденному побуті.
До слова, цей місяць оголосили ще й міжнародним місяцем без пластику.
Подібні акції дозволять мешканцям планети раціональніше використовувати екоресурси, не шкодячи довкіллю штучним непотребом.
До акції долучились у Києві, Ужгороді, на Тячівщині, а, зокрема, й на Перечинщині.
Ідею підтримала і вчитель-еколог Туря-Реметівської ЗОШ Орися Данканич. У цей місяць, та й не залежно від акції, вона закликає місцеве населення, відмовитись хоча б найперше від одноразових пакетів. Замість поліетилену радить використовувати екоторбинку, паперовий пакет, рюкзак чи модну плетену сумку. До речі, одну із торбинок у стилі еко (нижче на фото), під час минулих акцій, за словами Орисі Данканич, було подаровано і В. Кличку. Автором сумки є Олеся Мицянка із Туря- Ремети.
-На сьогодні бути екосвідомим стало не тільки трендом, а й необхідністю!!!
-Тому, я теж з радістю прийняла виклик челенджу «Липень без пластику», - відзначає місцевий еколог Орися Данканич.
За умовами акції, учасники челенджу діляться світлинами власних екоторбинок під розміщеною публікацією в Мережі Фейсбук за посиланням та на власних онлайн-сторінках. Автор допису, який отримає найбільше позитивних реакцій у мережі отримає подарунок у стилі Zero waste.
– Життя у стилі Zero Waste як ніколи важливе та актуальне для нашого села, міста, країни, планети, - розповідає Орися Данканич.
–В підтримку стилю Zero Waste в мене з’явилися: багаторазові мішечки замість одноразових поліетиленових кульочків, торби з тканини, zip-пакет; металева й бамбукова соломинка замість пластикової; металева пляшка для води; бамбукова зубна щітка замість пластикової; губка люфа замість звичайної губки для миття посуду; багаторазовий посуд, дерев’яні столові прибори для пікніка, контейнери для їжі та багато інших цікавих дрібничок.
Але найбільше до душі мені прийшлися вощені або воскові серветки, як аналог і заміна поліетиленової харчової плівки, про які я вперше дізналася від Оксани Чайки та охоче поділюся інформацією про них. Вощені серветки виготовляються з бавовняного полотна, що просочується розчином бджолиного воску, соснової смоли та олії жожоби. У результаті маємо багаторазову серветку, що завдячує своїми клейкими властивостями воску та смолі, які під впливом тепла рук активізуються, відтак серветка набуває бажаної форми та тримає її довкола продукту чи посудини, яку нею накрили. Завдяки тому, що бавовна в основі обгортки дихає – повітря може вільно циркулювати навколо продукту, дозволяючи зайвій волозі випаровуватись, тому продукт не впріває і на зацвітає. Окрім того, що такі серветки багаторазові і можуть прослужити близько 1 року, в них ще й їжа довше зберігається завдяки антибактеріальним властивостям компонентів, а у кінці свого циклу використання серветки компостуються та повністю розкладаються, - наголошує еколог.
За даними ООН, щорічно у світі використовується майже 5 трильйонів поліетиленових сумок. При цьому кожен рік в океан потрапляє 8 мільйонів тонн пластику. Щорічно у світі виробляється більше 13 мільярдів пластикових пакетів.
У природному середовищі поліетилен розкладається понад 200 років, а пластик – майже 450 років.
Пластик в організмі людини може призвести до багатьох захворювань.
Середній час використання одного пакета – 20 хвилин. Час його розкладання в природі – від 100 до 400 років. На сьогоднішній день жоден такий пакет не розклався ще до кінця.
Читайте на ГК:Полонина Руна - без бетону та ВЕС: як виглядає смарагдова точка в цю пору? (ВІДЕО)Читайте на ГК:"Якісь мізки під листям": що за знахідки цієї пори відшукують з палицями у закарпатських лісах?
Читайте на ГК:"Не було чим дихати, ширма була густою": чимало закарпатців налякались напередодні шокуючого видовища