08.07.2020 20:52
Щодо назви села, є кілька версій, за словами тутешніх. За однією із них село взяло назву від прізвища його першого мешканця – Шолтеса Порошко. А за іншою версією, місцину охрестили на честь професії того самого Шолтеса – порохняра у свій час. Він займався виготовленням пороху на території населеного пункту.
За свідченням офіційних джерел, у минулому на території глибинки працювало аж три водяні млини, де виготовляли муку.
І по сьогодні між місцевими ходить приказка: «Де борошно, – там і порошно!». От вам і роз’яснення тієї назви села.
Найдавнішою архітектурною спорудою на території глибинки та й взагалі усієї Турянської долини, є Храм Святого Миколая, датований 1762 роком. За свідченням старожилів, під час «реставрації» храму, було втрачено своєрідну реліквію, а саме – вхідні двері. Вони вважалися ювелірним шедевром «безіменного» майстра.
Вхідні двері на святині були оздоблені на релігійну тематику і містили карби із прізвищами священників, дяків та інших церковних служителів
Ще одним цікавим туристичним об’єктом у селі є старовинний єврейський цвинтар, або – кіркут. За словами деяких із мешканців, він розташований біля старої пекарні. Тамтешні розповідають, що унікальній історичній пам’ятці уже багато-багато років. Височезні монументи виконано із білого і синього граніту. Як зазначають місцеві, раніше такі пам’ятники могли собі дозволити, в основному, багаті особи. Та що найцікавіше, про знаходження кіркута у глибинці мало хто знає із тамтешніх жителів. Ну а туристи, і поготів, ще менш обізнані із цікавинками глибинки.
Не обійтися у глибинці уже точно і без унікального мінерального джерела, розташованого в урочищі «Свячений потік». А у численних відвідувачів є нагода ще й приємно оздоровитися у лікувальних чанах із сірководневою мінералкою.
Нагадаємо, «Він був людиною-енциклопедією»: на Перечинщині і досі пам’ятають про Дюлу Бачі (ФОТО)
Читайте на ГК:Закарпаття опинилось у "темній петлі": почались аварійні відключення світла в населених пунктах