Він офіційно завершився 15 червня і відтепер нашим лісам знову "світять" вибірково-санітарні рубки та всі інші дії та роботи, що є джерелом підвищеного шуму.
«Не лякайте новонароджених звірят, радійте співу птаства!» - з таким проханням звертається до любителів збирати гриби, дикі ягоди, просто охочих погуляти лісовими угіддями й столітніми дубовими гаями директор Берегівського держлісгоспу Богдан Шойного.
Хоча сезон тиші, який закінчився у лісах Закарпаття щойно, 15 червня, це – час, коли гніздяться птахи, розмножуються звірі. Тому офіційно заборонялися вибірково-санітарні рубки, проведення раллі та всі роботи, що є джерелом підвищеного шуму.
- Однак сидять на гніздах птахи, покотися й отелилися парнокопитні звірі, у них ледь підвелася на ноги малеча, призвичаюються вже до навколишнього світу де-не-де зайченята, - веде далі Б. Шойного. – І всім би треба спокою, аби росли. Однак дощова погодила й теплі ночі сприяють масовій появі грибів. А це значить, що до лісу потягнулися численні любителі цього «тихого полювання».
І було б добре, якби ці люди ходили самі, вели себе тихо. Але деякі беруть із собою собак. Подехто навіть – й кілька мисливських псів для розваги. Ті лають, ганяються за звірами, наносячи великої шкоди. Тому лісівники просять усіх не ходити з собаками по гриби або ж ягоди. А якщо вже й ведете свого чотирилапого, то тримайте його на повідку. І особливо важливо не нацьковувати псів на й без того переляканих тепер звірів, бо вони бережуть, як і кожні батьки, своїх нащадків...
Справді: тепер, коли природа радує нас цвітом і першими плодами, дитинчата диких звірів викликають інтерес і захоплення. А ще – радість. Особливо, коли це граційні лані, благородні олені або ж прудкі й обережні косулі.
Саме ці представники тваринного світу додають інтересу й краси дубовим гаям лісомисливського лісництва імені Маурера. Тут на великій площі розкинувся власне природний вольєр. Окрім різноманітного птаства та інших червонокнижних звірів, у цих угіддях Берегівського держлісгоспу почуваються, як на волі 160 ланей, чотири десятки голів карпатських оленів і до сімдесяти косуль (на знімку).
- Уже разом з косулями випасаються й козенята, - радіє провідний мисливствознавець Берегівського лісгоспу Василь Головня.
Для нього спостерігати за новими поколіннями цих звірів – особливе задоволення. Уже достатньо природного корму, тому лісова охорона лише поповнює солончаки свіжою сіллю і оберігає фауну від браконьєрів.
Звірів охороняють також і єгері п'ятьох мисливських колективів, які патрулюють на площах лісгоспу свої угіддя. А лісова охорона регулярно проводить рейди. Та ласі добути звірину браконьєри не бояться ні лісівників, ні осуду громадськості. Можливо, настане час, коли сам такий «мисливець»-порушник усвідомить, що він побачить красу звіра і порадіє лише раз – перед пострілом. А всі інші люди можуть милуватися ним протягом довгих років. І фотографувати, і показувати своїм дітям.
-Хіба браконьєр буде щасливий від того, - продовжує Б. Шойного, - коли застрелить самку косулі й залишить на явну погибель маленьке козеня?.. Що, в нього - немає дітей?.. Коли вже ми будемо спостерігати, зупиняючи автівки, - як гордо й поважно переходять дорогу з десяток оленів? Як це можна побачити в сусідніх країнах Європи? І треба розуміти, що у лісівника купа іншої роботи, аби стежити за кожним кровожерливим і нахабним, позбавленим совісті й елементарної людяності лжемисливцем?.. Відстрілювати звірів треба, але старих і хворих. І то у визначений законом і фахівцями час. А не тоді, коли комусь стукне в нерозумну голову…
Вважаємо, що за цю шкоду, як і довкіллю загалом, слід у рази підвищити штрафи. А всіх чесних людей, котрі запідозрять лише наміри таких індивідуумів-губителів, просимо відразу звертатися до поліції!
Водночас варто наголосити: для совісних любителів природи у Берегівському лісгоспі звели 11 рекреаційних пунктів. Вони - для послуг мандрівників, яких на Закарпатті щороку більшає. Ці впорядковані й приємні відпочинкові зони розташовані біля села Гать. (Там пробурили свердловину – є чиста артезіанська вода; звели альтанку і дитячий майданчик). У селі Косино пункт розташований біля термальної води, Гарний він і біля Квасова і Берегуйфалу. А ще по два – поруч з будівлею лісгоспу та в селах Нижні і Верхні Ремети тощо. Біля цих об'єктів забирають небезпечні дерева, аби люди сміло ходили й безпечно відпочивали. Тим паче це робиться зараз, після бурелому, який пронісся цими лісами 24 травня.
Отже, берегівські лісівники уміють не тільки вирощувати молоді деревцята дуба й оберігати столітні велетні. Тут належно доглядають за дивовижним царством диких звірів. Адже угіддя лісгоспу займають понад дев'ять тисяч гектарів і розкинулися на території як Берегівського, так частково й Іршавського та Мукачівського адміністративних районів.
До речі, лісомисливського лісництва імені Маурера або ж «царство звірів», як для Закарпаття, займає величезну площу - 2,3 тисячі гектарів. Назву отримало на пошану пам'яті лісничого Мельхіора Маурера, який 45 років тому створив вольєрне мисливське господарство на площі півтори тисячі гектарів. Далі господарство розросталося й розширювалося. Тут уже тоді почали розводити оленів, муфлонів, кабанів, козуль…
За словами Євгена Дурдинця, лісничого лісомисливського лісництва імені Маурера, - нині мисливським господарством опікуються два користувачі: громадська організація «Мисливський клуб «Губерт» і товариство мисливців та рибалок «Лісівник». В угіддях лісництва зустрічаються такі мисливські види тварин: олень благородний, лань європейська, козуля європейська, дикий кабан, заєць-русак та інші.
- Найвища чисельність звірів спостерігається завдяки цілорічній підгодівлі, протипаразитарній профілактиці, охороні від браконьєрів та бродячих тварин, - каже лісничий.
До речі, у мисливських товариствах обліковують і тварин, які занесені до Червоної книги України та Європейського Червоного списку. Це, зокрема, орлан білохвостий, пугач, чорний лелека, кіт лісовий.
Надибуємо і одну родзинку: вперше за сто років у селі Горбок прижився орлан-білохвіст. Тож там недавно з радості відремонтували занедбаний готельний комплекс і назвали його «Орлан» - на честь цієї гордої птиці. І тепер це – хороший туристичний об'єкт.
На завершення приємна звістка від директора Богдана Шойного:
«Запрошуємо всіх добросовісних любителів природи по гриби! Тепер вони у великій кількості виростають і на тих місцях, де роками їх не знаходили».
Тож, гайда до лісу. Але тільки з добрими намірами!..
Василь НИТКА.
Фото з архіву автора.
Нагадаємо, у лісах Закарпаття сьогодні мешкають більше сотні клишоногих
Читайте на ГК:“Мама хоче закрити його від усього світу”: на Закарпатті на світ з'явилося “дитинча” з обличчям у формі серця (ВІДЕО)
Читайте на ГК:Важка втрата для кожного: 46-річний закарпатець приєднався до лав “Небесного війська” (ФОТО)