У райлікарні, яку визначили як одну з опорних в області, проходить реорганізація і створення відділення невідкладної медичної допомоги.
Виноградівські парамедики бояться захворіти на туберкульоз і стати причиною його поширення в районі, якщо їх переселять в протитуберкульозний диспансер. В районній раді розводять руками: підходящих приміщень більше немає.
За словами голови профспілки Виноградівської станції екстреної медичної допомоги (далі – ЕМД) Василя Мешка, саме ця причина спонукала їх почати протест проти її перенесення з території Виноградівської райлікарні по вулиці Лікарняній у приміщення протитуберкульозного диспансеру, на сьогодні ще повноціннопрацюючого, по вулиці Тюльпанів.
Договір про оренду приміщень на Лікарняній між обласним терцентором ЕМД і райлікарнею, який діяв до кінця 2020 року, припинили минулого тижня і вже з 1 квітня станція має розпочати свою роботу за новою адресою.
«Мене обрали головою профспілки нещодавно і це мій перший досвід у представленні інтересів колективу. Ми боїмося, що рознесемо паличку Коха по району, так як їздимо на виклики до людей з послабленим здоров’ям. Боїмося, також принести паличку додому. Минулого року так я приніс кір. Перехворів, діти перехворіли. Не хочеться повторення, тому я підтримую небажання переїжджати в туберкульозний диспансер», - пояснює позицію виноградівських парамедиків Василь Мешко.
Персонал станції ЕМД написав звернення до голови Виноградівської районної ради Віталія Любки з проханням підшукати для них інше приміщення. До звернення долучили підписи колег зі станцій ЕМД Вилока, Великих Ком’ят, Великої Копані, Королева та Чорнотисова: понад 70% парамедиків району солідарні з виноградівськими колегами.
В свою чергу райрадою для переміщення було запропоновано третій поверх будівлі колишньої прокуратури по вулиці Борканюка 50. Керівництву парамедиків воно не підійшло через незадовільні технічні умови, відсутність опалення, каналізації та централізованого водопостачання. Ускладнюють ситуацію також власники площ на першому і другому поверсі, які проти сусідства з працюючою цілодобово станцією ЕМД.
Інші альтернативи для переселення парамедиків не пропонували.
Що відбувається насправді?
Створення госпітальних округів в рамках реформи децентралізації. Виноградівська райлікарня, яка стала однією з опорних на Закарпатті зберігши Виноградівський район як госпітальний округ, проходить реорганізацію.
На базі приймального відділення, шляхом його об’єднання з площами станції ЕМД, буде створено відділення невідкладної медичної допомоги. У новоствореному відділенні, де надаватиметься допомога хворим при невідкладних станах, має бути місце для розміщення діагностичної бази, ургентної операційної, реанімаційних палат тощо.
«Створення такого відділення – наш козир. Якщо ми не виконаємо цю умову, то лікарня втратить статус опорної. Сам факт, що Виноградівська райлікарня залишається як опорна – це великий плюс для району», - пояснює головний лікар Виноградівської РЛ Олександр Милюков.
Головними умовами для отримання райлікарнею статусу опорної, стали доступність закладу для пацієнтів та економічна ефективність якісної медичної допомоги при раціональному і ощадливому використанні ресурсів. Ще в кінці 2019 року для Виноградівського району був ризик приєднання до Хустського госпітального округу, що б означало повну втрату самостійності лікарні як такої.
Начальник Виноградівської станції ЕМД Василь Маркович пояснює, що для вчасного реагування на виклики ключовим є доступ до виїзду на головні дороги і близькість станції до лікарні. Також мають значення площі, зручність приміщень, місце для машин. Розміщення протитуберкульозного диспансеру, як і сама будівля, відповідають цим критеріям.
Разом з тим медик каже, що диспансер не закривають повністю, а лише скорочують. Працівники станції працюватимуть в одній будівлі з лікарями-фтизіартами та баклабораторією. Кожен заклад матиме окремий вхід і спільне подвір’я.
«Харкотиння хворих могло попасти в грунт. Паличка Коха досить стійка в зовнішньому середовищі і теоретично можна заразитися туберкульозом. Люди його бояться і, навіть, медики бояться заразитись. Але люди не враховують, що там роками працюють лікарі і середній медперсонал і що, всі з них, а також їхні родичі заразились і перехворіли на туберкульоз? Ні», - коментує Василь Маркович. - Неоднозначна ситуація, яку кожен бачить по-своєму».
Водночас керівник каже, що питання з переміщенням залишається відкритим.
Паличка Коха, яка «живе» поруч нас
Паличка Коха – це бактерія, що спричинює значну кількість випадків туберкульозу в людей. Стійка у зовнішньому середовищі, до висушування та високих температур, а також до дезінфекторів-фенолів. Свою життездатність паличка зберігає до 7-ми років. В той же час чутлива до ультрафіолетового випромінювання, сонячного світла: перше вбиває бактерію 2-3 хвилини, друге - протягом кількох годин. Джерелом поширення бактерії є хвора на активну (відкриту) легеневу форму туберкульозу людина.
Лікар-фтизіатр і завідувач протитуберкульозного відділення Виноградівської райлікарні Василина Клапійчук каже, що для того, аби заразитись туберкульозом потрібно багато чинників. Серед головних безпосередній контакт із хворими з відкритою формою, слабкий імунітет, постійні стреси, недостатнє харчування.
Фахівець наголошує, що позитивно налаштованих людям з міцним імунітетом, які мають щеплення та дотримуються правил гігієни боятись нічого.
Разом з тим вона звертає увагу, що сприяти поширенню туберкульозу в районі може закриття протитуберкульозних відділень та скорочення протитуберкульозних диспансерів. Хворі, які зараз перебувають під наглядом у відділенні, будуть лікуватись вдома або в стаціонарі області. Найбільшу загрозу становить стійкий до медпрепаратів резистентний туберкульоз, який найважче піддається лікуванню.
«Хворих з туберкульозом, щоб вони не несли загрозу, треба виліковувати до повного одужання. Як це буде з 1 квітня, після закриття протитуберкульозних відділень - побачимо», - підсумовує Василина Клапійчук.
Реорганізація регіональних протитуберкульозних закладів згідно схваленої в листопаді 2019 року Кабміном «Концепції розвитку системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню» включає злиття всіх протитуберкульозних закладів області в єдиний протитуберкульозний заклад, що матиме статус регіонального фтизіопульмонологічного медичного центру.
Також другий етап медичної реформи, що стартує 1 квітня, передбачає скорочення фінансування протитуберкульозних закладів. Заклади отримуватимуть від Національної служби здоров’я тільки 60% від свого попереднього бюджету, плюс гроші за кількість пацієнтів, яким були надані послуги.
Олена Мудра для Голосу Карпат
Більше за темою
Вісім лікарень стануть опорними на Закарпатті
Психічнохворих та хворих на туберкульоз відправлять на вулицю. Що чекає українську медицину з 1 квітня, - Страна
На Закарпатті істотно збільшується чисельність хворих на туберкульоз (ВІДЕО)