1. Новини Закарпаття
  2. >

"Крумпля, ріпа, бандурка, ґруля, буля, компітеры": як на Закарпатті називають картоплю

11.02.2020 22:06 Суспільство

Історія виникнення усіх цих назв картоплі.

Історія виникнення усіх цих назв картоплі.

Наша мова рясніє назвами картоплі. Звідки взялися всі ці синоніми? Чому ж на території нашого Краю не встановилась єдина назва цього овоча? Щоб зрозуміти, слід зазирнути в історію, пише По-нашому у соцмережі Фейсбук.

Людство одомашнило картоплю близько 10 000 років тому, та в Європу вона потрапила з Південної Америки лиш наприкінці 16-ого сторіччя. Спочатку новому овочеві люди недовіряли: готувати його не вміли — часто їли сирим, що приводило до незварінь і легенд про його токсичність. Ta з часом запримітили сильну врожайність плоду і стали його вирощувати паралельно з іншими культурами, на випадок неврожаю. Довгий час картопля вважалась чимось екзотичним — офіційної назви в неї не було, часто в одного народу співіснувало по декілька найменувань. Так само склалось і в Закарпатті. У різні куточки нашого Краю картопля потрапила різними шляхами, що й зумовило різномаїття назв.

Першими в наш Край картоплю привезли німецькі колоністи, так звані шваби, що активно поширювали прогресивні методи господарювання. В Саксонії та на півдні Німеччини, звідки прибувала більша частина переселенців, картоплю називали “земляною грушею” (Grundbirne > в різних діалектах grumbeer, krumpir). Так в нашій мові з'явилось найпоширеніша назва крумплї. Цікаво, що в залежності від регіону, в однині слово може бути як чоловічого роду (крумпиль — долини Ужа та Латориці), так і жіночого (крумпля — долина Боржави та Уґоча). Схожі назви знаходимо у багатьох народів колишнього Угорського Королівства: східнословацьке krumpeľ, угорське krumpli, сербське та словенське krompir, хорватське krumpir. У частини наших лемків слово використовується в іншій фонетичній адаптації — ґруля, а у деяких селах низов’я Великої Ріки — компітеры. До речі, “земляним овочем” картоплю називають багато народів: тут варта згадати словацьке zemiak, польське ziemniak, французьке pomme de terre (земляне яблуко) та навіть китайське 土豆 (земляна квасоля).

У Марамореші, де німців було мало*, картоплю назвали ріпою. Така назва походить від простої аналогії: картопля замінила давнішу популярну культуру — ріпу, на яку вона походила формою та тим що росте у землі. Називати маловідому рослину іменем іншої — далеко не унікальна практика. Італійціям картопля походила на трюфель, отже прозвали його tartufo. Це слово згодом перейшло в німецьке Kartoffel, що через російське картофель дало й сучасну українську картоплю. Іспанцям картопля нагадувала нещодавно привезений з південної Америки батат. Іспанське patata розійшлось по Європі та вживається у формі англійського potato, шведського potatis та сучасного італійського patata. А ось білоруська бульба походить від запозиченої поляками латинської назви цибулі (bulbus), що на той час вже позначала й просто круглі предмети (порівняйте з французьким bulbe або українським бульбашка). Саме від bulbus, певно під впливом сусідніх Галичан, сформувалась ще одна наша назва картоплі буля. Вона розповсюдилась у декотрих селах Марамороської Верховини (між Міжгір’ям та Воловцем, а також у верхів’ях Боржави).

Русини Земпліна, Шаріша та Спішу (теперішня Словаччина) здебільшого називають картоплю бандуркою. Це фонетична адаптація назви німецькоï землі Бранденбург. В середині 16-ого сторіччя пруський король Фрідріх Великий силою змусив бранденбурзьких селян саджати непопулярний на той час плід. Саме з Бранденбурга розповсюджувалась картопля по центральній Європі, включаючи східну Словаччину, де проживала численна німецька колонія ціпсерів. Від його слов'янської назви (Бранибор) походить і чеське brambor. А від назви французької Бургундії (Bourgogne) - угорське burgonya.

Таке різномаїття назв однієї рослини — велика рідкість, навіть для нашої, багатою на говірки, мови. Отже не дивно, що саме на картоплю зосереджуються напади противників окремішності русинської мови. Мовляв, якщо в кожному селі у картоплі своя назва, про яку спільну русинську може йти мова? Попри сильне перебільшення (адже назв насправді 7-8), слід пам’ятати й те, що у великій частині європейських мов саме у картоплі існує широкий ряд синонімів. Наприклад, в українській (картопля, бараболя, бульба), словацькій (zemiak, gruľa, kartofla, ertepla, krumpeľ, komper, repa, švábka, grumbír), польській (ziemniak, kartofel, grula, bulwa, pira, zimjok), німецькій (Kartoffel, Grundbirne, Erdbirne, Tüffel, Erdapfel, Bumser), італійській (patata, tartifola, pomm-da-tera, patana)…

Активне вживання цих мов в засобах масової комунікації з часом привело до певної стандартизації — деякі форми стали загальнонаціональними, а інші лишились діалектизмами. Але часом й у літературній мові співіснують по декілька назв картоплі, як наприклад в угорській (burgonya, krumpli), іспанській (patata, papa), або французькій (pomme de terre, patate). Нашій мові в цьому плані пощастило менше. Географічні умови нашого Краю (насамперед гірський рельєф та відсутність єдиного консолідуючого центра), завадили сильному перемішанню діалектів. А доволі слабий розвиток преси рідною мовою та відсутність політичної волі — пізнішому затвердженню єдиної норми. Отже у тих, відносно небагатьох, випадках де здавна співіснували широкі синонімічні ряди — вони законсервувалися. У цьому є і свої плюси: синоніми дарують письменникам більше гнучкості. А ось згідно з давнім лемківським жартом, найвигідніша ця ситуації біднякові — він щодня може їсти картоплю, при цьому кажучи, що коштував з десяток різних плодів.

*Австрійсько-німецькі колонії в районі Усть Чорної та Борші було засновано лиш наприкінці 18-ого століття.

Читайте на ГК:У найближчі часи Закарпаття огорнуть тумани
Читайте на ГК:Василь Брензович: Дуже важливо те, що комісар ЄС Олівер Варгеї зустрівся з представниками нацменшин в Україні (ВІДЕО)
Читайте на ГК:Закарпатцям на замітку. З травня платитимемо банкам за обов'язкові додаткові квитанції
Стрічка