На Виноградівщині розпочався "перепис" диких тварин.

Мова йде про мешканців дикої природи – зайців, косуль, кабанів, лисиць.

До 4 лютого мисливці громадських організацій «Лісівник», «Притисянське», «Тиса», «Виноградівський РВП УТМР» спільно з державною лісовою охороною ДП «Виноградівський лісгосп» проводитимуть таксацію звірини на території угідь.

Підрахунок поголів’я мисливської й червонокнижної дичини проводиться в основному методом шумового прогону на пробних площадках та з використанням записів спостережень щоденників єгерів.

Суть шумового прогону в тому, пояснює провідний мисливствознавець держпідприємства «Виноградівський лісгосп» Андрій Іштванфі, що на певній ділянці обліковці й мисливці проходять визначену ділянку, перегукуючись, створюючи максимальний шум. Звірі залишають свої схованки і втікають від людей у визначеному напрямку. Після проходження ділянки учасники заходів визначають по слідах на снігу (якщо він є) кількість і види звірини. Саме тому таксація проводиться у зимову пору, коли імовірність снігового покрову висока і легше робити підрахунок. Цьогорічний сезон, як бачимо, інакший. Тому підрахунок звірини проводиться й записується візуально, там, де це можливо кількість тварин визначають за характерними слідами, а також за послідом, який вони залишають.

Зазвичай, каже Андрій Іштванфі, похибка підрахунків коливається в межах 5 відсотків Але такої точності достатньо, щоб визначити кількість червонокнижних тварин і ліміти на полювання

Чи є регіональні особливості у житті фауни на території району?

Незначні, але є, відповідає головний мисливствознавець. Наприклад більше поголів’я тварин зосереджене на прикордонних ділянках. Звірі уже засвоїли, що це територія закрита для мисливців, тому тут вони почуваються безпечніше й розмножуються інтенсивніше. Крім того кормова база для тварин на затисянських рівнинах порівняна краща, ніж наприклад у районі Великої й Малої Копані. Це відображається на кількості тварин.

Щодо ситуації з кабанами, то їх кількість невелика, поки що міграція досить обмежена. З іншого боку за останні півроку не зафіксовано фактів ураження африканською чумою свиней, тобто є сподівання що зростанню поголів’я ніщо не завадить.

Разом з тим спостерігається досить високе поголів’я козуль на території всіх мисливських угідь.

Після проведення таксації всі дані обліку відправляються в головне управління Закарпатської області, де й підсумовують загальний результат. Скажімо, попередній результат по всіх угіддях області зафіксував такі цифри: олень європейський – 1862 (+22 особини приріст); муфлон – 218; лань – 137; козуля – 8449; кабан – 2660; білка - 5589; ондатри – 746; бобер - 209; лисиця – 3229; вовк – 137; борсук – 1308; видра - 460; куниця лісова – 2808; тхір темний - 756; рись - 169; кіт лісовий - 738; ведмідь - 112.

Щорічний облік мисливської фауни проводиться згідно з Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України (26.05.1999.) та на виконання листа Закарпатського обласного управління лісового і мисливського господарства від 17 січня поточного року.

Василь Садовий

Нагадаємо, закарпатський гурт "Чаламада" презентував драйвовий сингл "Біціглі".

Читайте також:

Поділитись:: Facebook; Twitter(X); Whatsapp; Telegram; Viber