Закарпаття і вибори-2019: лава підсудних для членкинь ДВК і виборця

Для 11 членкинь дільничних виборчих комісій та одного виборця на Закарпатті процес, пов’язаний із голосуванням, продовжився і після липня.

Нині працівниці виборчих комісій із 4-х сіл є обвинуваченими у кримінальних провадженнях.

 За версією поліції та прокуратури, вони виписали бюлетені на імена односельчан, які не прийшли на виборчу дільницю, а дехто з цих виборців взагалі знаходився за межами країни. Чи дійсно був злочин – тепер починають розбиратися суди. Як і в тому, чи винен чоловік, який спробував винести з дільниці два бюлетені. Період виборів до парламенту на Закарпатті запам’ятався і резонансними обшуками у партійних активістів та навіть депутатів – поліція шукала докази підкупу виборців.

Бюлетені для «відсутніх душ» у селі Суха та ще трьох

У селі Суха Іршавського району чотири членкині ДВК №210177, за версією прокуратури, «видали» більше 200 бюлетенів людям, які не прийшли голосувати. Підозру в таких же сумнівних діях оголошено і п’ятій членкині цієї ж комісії. Тепер усім їм висунуто обвинувачення за частиною 2 статті 158-1 ККУ – незаконне використання виборчого бюлетеня, за що, у випадку доведення провини у суді, передбачено покарання – позбавлення волі на строк від 5 до 7 років. Наразі в оприлюднених судових матеріалах п’яти справ не згадується, що ж зробили членкині ДВК із «виданими» бюлетенями, зокрема – чи ставили у них позначки за конкретних кандидатів і за яких саме.

До слова, згідно з офіційними даними, у селі Суха округу №69 різниця між кандидатом-переможцем (висуванець «Єдиного Центру» Віктор Балога) та кандидатом на другому місці (висуванець «Слуги народу» Едгар Токар) склала 282 голоси. Тому вказана справа з «більше як 200 незаконно виданими бюлетенями» викликає чимало запитань, серед яких, знову ж таки, на чию саме користь було здійcнено таку незаконну видачу бюлетенів. Можливо, відповіді на ці питання будуть надані уже в ході судового розгляду по суті. До речі, кандидат Едгар Токар у всіх п’яти кримінальних провадженнях офіційно фігурує як потерпілий.

Наскільки швидко суд розгляне позиції сторони обвинувачення та захисту? Питання філософське. Оскільки, якщо в адміністративному судочинстві законодавством чітко прописані вимоги «турборежиму» розгляду спорів, пов’язаних із виборчим процесом, то у розгляді кримінальних справ після отримання судом обвинувальних актів конкретних вимог до термінів немає. Відтак уже нині простежується певне «пробуксовування» справ: підготовчі засідання щодо чотирьох підозрюваних в Іршавському районному суді мали пройти ще всередині вересня, але не відбулися через неявку захисника. Наприкінці жовтня лише в одній справі з чотирьох відбулося підготовче засідання, але до розгляду справи по суті так і не дійшло. Наступні судові засідання у справах чотирьох підозрюваних відбудуться уже наприкінці грудня. Щодо п’ятої членкині ДВК судові засідання вже пройшли в кінці жовтня та на початку листопада. Залишається сподіватися, що вже у новому календарному році перерви між судовими засіданнями таки будуть меншими, ніж місяць-півтори. Відтак суспільство дізнається достеменно, чи є вина у діях членкинь ДВК села Суха, які, до слова, є працівницями бюджетної сфери: медсестра обласного будинку дитини, дві вчительки місцевої школи та вихователька місцевого дитсадка.

Інші три села в окрузі №69, де, ймовірно, були кримінальні порушення з видачою бюлетенів, це Лалово, Завидово та Пістрялово. Там шістьом членкиням трьох ДВК – пекарці, медсестрі, пенсіонерці, адміністраторці, безробітній та завідувачці дитсадка – у поліції та прокуратурі також інкримінують обвинувачення за частиною 2 статті 158-1 ККУ. На момент судового розгляду по суті цим шістьом підозрюваним, як і членкиням ДВК села Суха, суд обрав запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, простіше кажучи – суд їх не затримував, не призначив домашнього нічного чи цілодобового арешту.

Враховуючи, що запобіжні заходи членкиням ДВК у селах Лалово, Завидово та Пістрялово судом оголошено 23 жовтня, то розгляд їхніх справ по суті лише стартує. Можливо в ході судового розгляду з’ясуються й інші деталі того, що ж наштовхнуло членкинь ДВК на дії, які у правоохоронців викликали підозру в кримінальному злочині.

Замість «сувеніру» із дільниці – кримінальне провадження

У м. Рахів на ДВК №210427 виборець намагався винести два бюлетені, що виявили члени виборчої комісії та викликали поліцію. Як поінформувала прокуратура Закарпатської області, в ході досудового розслідування встановлено, що 61-річний чоловік як виборець отримав свої два документи для голосування. В подальшому, в кабінці для голосування, чоловік умисно сховав бюлетені у пакет, а для вкидання в урну підготував аркуші паперу, намагаючись таким чином інсценувати власне голосування. Дії виборця правоохоронці кваліфікували за частиною 1 статті 158-1 ККУ – викрадення чи приховування виборчого бюлетеня, за що передбачається штраф від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Нині справа на розгляді Рахівського районного суду, перше засідання відбулося ще у вересні, під час якого суддя призначив підозрюваному адвоката за рахунок держави. Найближче засідання у справі заплановано на кінець грудня, тож вирок, найімовірніше, побачимо вже наступного року.

Хто купує голоси? Обшуки в депутатів, обстріл офіцера поліції, підозр – немає

Фактично під час кожних виборів, як президентських, так і особливо парламентських та місцевих, округами Закарпаття шириться з різних джерел інформація про таке ганебне явище, як прямий, безпосередній, грошовий підкуп виборців. Що, нібито, зловмисники організовують цілі сітки з метою купівлі голосів на користь конкретних кандидатів чи партій. І попри це поліцією в минулі роки документально не було зафіксовано жодного такого інциденту.

Чого не скажеш про парламентські вибори у 2019 році, під час яких, крім чуток, були й певні дії поліції, які для «тихого краю» стали резонансними. Так, 15 липня поліція обшукала будинок депутата Закарпатської обласної ради Петра Добромілського. 17 липня поліцейські з обшуком завітали і до депутата Ужгородської міської ради Євгенія Прозора. Стало відомо й про обшуки представниками Департаменту захисту економіки Нацполіції у контексті підкупу виборців депутата Міжгірської селищної ради Михайла Цендри, голови осередку «Батьківщини» в селі Верхній Бистрий Василя Галаса, а також багатьох активістів місцевих осередків політичних сил у різних районах області. Офіційно за 6 днів до дня голосування у Департаменті захисту економіки Нацполіції повідомили: на Закарпатті задокументовано групу осіб, яка через підпорядкованих посадових та довірених осіб організувала «схему» скуповування виборчих голосів за одного з кандидатів у народні депутати України на позачергових виборах до Верховної Ради. Мова йшла про 1 500 грн за голос.

20 липня стало відомо про ймовірний підкуп виборців у містечку Чоп. Як поінформували у поліції, заявник – представник громадської організації – поінформував, що до нього підійшов невідомий чоловік і передав списки з прізвищами місцевих мешканців, яким нібито обіцяли видати гроші, якщо ті проголосують за визначеного кандидата у нардепи. Уже після дня голосування правоохоронці отримали інформацію, що одна із членкинь ДВК у селищі Великий Березний вела список осіб, які проголосували, на окремому аркуші паперу. На думку заявника, який і звернувся до правоохоронців, ці виборці повинні були отримати гроші за свій голос.

В останній тиждень виборчої кампанії анонімне повідомлення на поштову скриньку про нібито сітку підкупу виборців в окрузі №73 отримала і Громадянська мережа ОПОРА. Усі ці матеріали представники закарпатської команди ОПОРИ одразу передали поліції.

За 10 днів до голосування на Закарпатті набула резонансу подія, на перший погляд аж ніяк не пов’язана із волевиявленням – замах на життя начальника Управління захисту економіки Нацполіції в області, автомобіль якого обстріляли серед вулиці. Наприкінці вересня у поліції відрапортували, що «мотив злочину пов'язаний з припиненням так званих «сіток», які забезпечували перевагу на виборах деяким кандидатам в народні депутати ВРУ шляхом підкупу виборців».

Зважаючи на таку хронологію подій на Закарпатті очікувалося продовження розгляду справ про підкуп виборців і в судах. Але, як повідомляють в обласній поліції Закарпаття, станом на початок листопада нікому не оголошено підозру за статтею 160 Кримінального кодексу України, якою, власне, і передбачена відповідальність за підкуп виборців. І це, говорячи суб’єктивно, дуже засмучує, адже, як відомо, безкарність породжує безвідповідальність, і якщо поліція та прокуратура Закарпаття не зуміли виявити зловмисників, немає гарантій, що останні не продовжать свою незаконну діяльність і на місцевих виборах 2020 року. Загалом, у відповіді на інфозапит поліція інформує, що на Закарпатті з кінця травня по кінець жовтня  було відкрито 6 проваджень щодо підкупу виборців. Із них чотири закрито, оскільки не встановлено факту злочину, серед яких і повідомлення про нібито підкуп виборців в окрузі №73, про що ОПОРІ надійшов анонімний лист.

Станом на початок листопада тривали два кримінальні провадження щодо підкупу виборців на Закарпатті. Будемо сподіватися, що вони все ж таки будуть доведені до суду із обвинувальними актами.

Вирок суду очільниці ДВК на президентських виборах

Говорячи про весняні вибори президента України, у найзахіднішій області країни відомо про одне закінчене кримінальне провадження, до слова – за зверненням до поліції представника ОПОРИ. Як помітив офіційний спостерігач, на дільниці №210523 у селі Лази Тячівського району голова ДВК вирішила видати бюлетень людині, імені якої не було у списку виборців. Такі дії очільниці виборчої комісії кваліфіковано за частиною 2 статті 158-1 ККУ–  незаконне використання виборчого бюлетеня. Обвинувачена уклала із прокурором угоду про визнання винуватості. Відтак Тячівський районний суд визнав голову ДВК винною та призначив покарання – позбавлення волі на 5 років із позбавленням права займатися діяльністю пов`язаною з організацією проведення виборів на два роки. Це покарання – умовне, говорячи мовою юридичною – голову ДВК звільнено від призначеного їй покарання, якщо вона протягом одного року не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї судом обов`язки. Обов’язки засудженої – періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цей орган про зміну місця проживання або роботи.

Повертаючись до теми виборів парламентських, варто звернути увагу на особливий кейс – Свалявський районний суд зобов’язав поліцію відкрити кримінальне провадження за фактом невидачі окружною виборчою комісією №70 копії протоколу про підсумки голосування в окрузі спостерігачеві ОПОРИ. Голова комісії всупереч законодавству та, й напевне, здоровому глузду, не вжив дій щодо видачі копії протоколу навіть після того, як його це зобов’язав зробити Закарпатський окружний адміністративний суд. Чи закінчиться провадження обвинувальним актом – залежить від роботи поліції та прокуратури. Зрештою, як і в усіх без винятку кримінальних провадженнях.

Пересічний виборець про голосування у липні уже потрохи починає забувати. Втім період судових справ, пов’язаних із голосуванням 21 липня, на Закарпатті лише починається.  Будемо сподіватися, що ці справи закінчаться справедливими вироками Феміди до офіційного старту виборчої кампанії місцевих виборів.

Ярослав Гулан, громадський омбудсмен із захисту виборчих прав Громадянської мережі ОПОРА в Закарпатській області