Закарпатець виступив на міжнародній науковій конференції в Будапешті (ФОТО).

Йдеться про уродженця села Дусино на Свалявщині Андрія Біласа, доцента кафедри французької філології факультету іноземних мов Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника.

Андрій Білас взяв участь у міжнародній науковій конференції «Проблеми перекладу периферійних різновидів мови». Захід проходив на базі Будапештського університету імені Лоранда Етвеша (м. Будапешт, Угорщина). Організатором конференції виступив міжвузівський центр французьких студій Будапештського університету. У роботі наукового форуму взяли участь науковці, фахівці з французької розмовної мови та перекладознавства з університетів Франції, Німеччини, Польщі, України, Італії, Румунії, Чехії та Туреччини. Участь у заході також взяв видатний французький соціолінгвіст й арготолог (вчений, який досліджує арго/сленг), автор численних наукових праць і словників у контексті арго, професор Паризького університету Жан-Пьєр Гудайе.

Предметом обговорення наукової конференції були питання соціолінгвістичного та перекладознавчого характеру у сфері французького класичного арго й сучасної французької молодіжної розмовної мови. Роботу конференції з вітальним словом відкрив радник з питань культури та співробітництва Посольства Франції в Угорщині, директор французького інституту в Угорщині Фредерік Розе. Тематика презентацій вражала своєю палітрою: переклад вульгаризмів і арготичних висловлень, стратегії перекладу словесної трансгресії, відтворення фамільярного регістру в науково-популярних текстах, можливість перекладу сленгових елементів Сане та паризького андеграунду, відтворення «аватарів» Сан-Антоніо Фредеріка Дара та вербалізації «патаует» на матеріалі творів Альберта Камю, старіння перекладу у контексті арго, (не)перекладність периферійних різновидів мови й інші.

У рамках програми конференції доцент, кандидат філологічних наук Прикарпатського університету Андрій Білас запропонував для обговорення тему «Переклад арготичного мовлення у франко-українському літературному просторі». Науковець поділився власним досвідом практичного застосування наведених ним прийомів стосовно перекладу французької арготичної лексики засобами української розмовної мови, яка інтенсивно розвивається у наші дні, зокрема й завдяки діяльному франко-українському літературному діалогу. У цьому контексті слід сказати, що саме наш земляк продовжує активно відкривати «вікно у Францію» для українців. А коли їхав до столиці сусідньої Угорщини, то на кілька днів завітав до рідного села, де в середній школі стартував його путь у велику «іноземну» науку.