Держтелекомрадіо не знайшов у публікаціях закарпатських газет порушень із ознаками «джинси» (ФОТОдокумент)

Державний комітет телебачення та радіомовлення не виявив порушень у матеріалах із ознаками джинси у закарпатських газетах.

Про це днями повідомили у листі, який закарпатська команда ОПОРИ отримала від Держтелекомрадіо, у відповідь на звернення стосовно публікації ймовірної прихованої реклами на користь різних політиків чи політичних сил в обласних друкованих виданнях «Неділя», «РІО» та «Панорама». 

Матеріали, які містять ознаки прихованої політичної реклами представники ОПОРИ фіксували у друкованих виданнях області упродовж листопада, грудня, січня та лютого, про що повідомили Державний комітет телебачення та радіомовлення.

Скарги стосовно прихованої політичної реклами в газетах «Неділя», «Ріо» та «Панорама» комунікаційниця ОПОРИ у січні 2019 року відіслали 13 лютого. У відповіді від Державного комітету телебачення і радіомовлення України, яка надійшла 12 березня наведено перелік інституцій, які здійснюють контроль за дотриманням законодавства України.

Крім цього, у відповіді вказано, що Держтелекомрадіо в межах своїх повноважень, передбачених статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, здійснює контроль за порушенням передбаченого законом порядку ведення передвиборчої агітації, агітації під час підготовки і проведення референдуму, порядку участі в інформаційному забезпеченні виборів з використанням друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств.

«Оскільки згадані у скаргах публікації були розміщені у газетах фактично до початку передвиборчої агітації та реєстрації кандидатів в Президенти України, то підстави для притягнення посадових осіб друкованого засобу масової інформації до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 212-9 КУпАП, відсутні», - йдеться у повідомленні.

Закарпатські спостерігачі ОПОРИ наголошують, що герої більшості публікацій, щодо яких надсилалося звернення 13 лютого 2019 року, були на той момент, за винятком одного, потенційними кандидатами у Президенти. Нагадаємо, передвиборча кампанія розпочала 31 грудня 2018 року, про що оголошено постановою ЦВК від 27 грудня 2018 року №253.

Відзначимо, що публікації, які містять ознаки «джинcи» у закарпатських газетах були і у лютому, тому з цього приводу представники ОПОРИ звертатимуться до Центральної виборчої комісії.

«У контексті висвітлення діяльності зареєстрованих кандидатів у Президенти лише ЦВК має право від редакцій приватних друкованих видань через письмові запити вимагати інформацію про використання друкованої площі для розміщення агітаційних матеріалів (част. 7 ст. 63 ЗУ «Про вибори Президента України», - громадський омбудсмен із захисту виборчих прав Громадянської мережі ОПОРА у Закарпатській області Ярослав Гулан. - Тож наразі щодо окремих матеріалів, які містять ознаки прихованої реклами на користь кандидатів, закарпатські спостерігачі направлять звернення до ЦВК. Якщо ЦВК у межах своєї компетенції з’ясує, що оплачений з виборчого фонду матеріал не був на шпальтах промаркований як політична реклама, то тоді вже звертатимемося до Держтелекомрадіо».

Згідно із частинами 5 та 6 статті 63 Закону України «Про вибори Президента України», кандидат на пост Президента України має право за рахунок коштів свого виборчого фонду публікувати агітаційні матеріали в друкованих засобах масової інформації усіх форм власності. Агітаційні матеріали, зазначені у частині п'ятій цієї статті, публікуються на підставі угоди, що укладається між розпорядником поточного рахунку виборчого фонду кандидата на пост Президента України та редакцією друкованого засобу масової інформації. Без укладення угоди та надходження коштів на рахунок редакції друкованого засобу масової інформації публікація цих матеріалів забороняється.

У частині 10 статті 64 цього ж Закону йдеться, що політична реклама повинна бути відокремлена від інших матеріалів і означена як така.

Згідно ч.1 ст. 212-9 Кодексу про адміністративні правопорушення України порушення передбаченого законом порядку ведення передвиборної агітації, агітації під час підготовки і проведення референдуму з використанням друкованих, електронних (аудіовізуальних) засобів масової інформації або надання переваги в інформаційних телерадіопередачах чи друкованих засобах масової інформації, в продукції інформаційного агентства будь-якому кандидату, політичній партії (блоку), їх передвиборним програмам власниками, посадовими чи службовими особами, творчими працівниками засобів масової інформації, інформаційних агентств - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, пише ОПОРА.

Нагадаємо, закарпатці про найактуальніші інструменти маркетингового дивосвіту дізналися "з перших вуст"