Хто й не бував там, все одно чули і про Шипіт, і про Колочаву, і про Синевир…
Сюди їдуть круглий рік, що мотивує до розвитку рекреаційної інфраструктури і відкриття нових місць і родзинок, які вразять закарпатців і гостей краю.
У мальовничому куточку карпатського передгір’я знаходиться один із найдавніших храмів Міжгірщини – Церква Введення Пресвятої Богородиці у с. Розтока. Будівля оповита легендами і міфами – починаючи від даних про дату будівництва, закінчуючи інформацією щодо факту появи храму у Розтоці.
– Це унікальна архітектурна споруда Карпат, одна з найдавніших на Закарпатті. Вона була побудована у 17 столітті, – розповідає начальник відділу інформаційного забезпечення Міжгірської районної ради Олександр Грига. – Є дві версії походження цього храму. Одна говорить, що свого часу заможними мешканцями Розтоки церква була куплена у сусідньому селі Студене і перевезена волами через гірські хребти. Інша версія більш авантюрна – церкву просто вкрали в Галичині і спочатку перевезли у нижній кінець Розтоки, а потім мешканці верхньої частини села вкрали її у земляків і перенесли на те місце, де храм стоїть і донині.
Попри те, що на споруді встановлено табличку «Пам’ятник архітектури. Церква та дзвіниця 1804 року», за словами О. Григи, перші згадки про церкву датуються 1756 роком. При чому вказується, що в цей час церкву ремонтували. Відповідно, до того вона вже тривалий час функціонувала.
– Вона зберіглася в автентичному вигляді. Це так званий стиль карпатського або бойківського бароко – трьохярусна церква, що має унікальні архітектурні форми. Цей храм дуже відрізняється від інших сакральних споруд Міжгірщини і тяжіє більше до типових церков гірської Галичини, тобто сусідніх районів Львівської області. І можливо, цей архітектурний стиль є підтвердженням легенди про те, що церкву вкрали в сусідньому регіоні, – припускає О. Грига.
Традиційно для старовинних дерев’яних церков будівлю виконано без єдиного цвяха. Й досі можна бачити ті дерев’яні кілочки, на яких тримається висока споруда, що пережила кілька сотень зим і гірських негод. Ще одна особливість – розмір дерев’яних брил, з яких складено стіни, завтовшки сягають метра. Тож можна лише уявити, якого розміру були дерева, використані при будівництва. Поруч із храмом як символ карпатської міці височіють могутні ясени і явори.
Зараз церква не діє. Мешканці села побудували у Розтоці новий храм за півкілометра від старовинного. Кажуть, що нова церква збудована за кошти, виручені громадою у 2001 році за продаж унікального різьбленого іконостасу 17 століття з Церкви Введення Пресвятої Богородиці. Невідомо, про які саме суми йдеться, але є інформація, що іконостас начебто купив для подальшої реставрації Львівський історичний музей, потім частину іконостасу експонували на Андріївському узвозі у Києві як зразок духовного мистецтва Карпатського регіону. Останньою «домівкою» п’ятиярусного іконостасу стала Церква Покрови Пресвятої Богородиці на о. Хортиця.
Меценати передали святиню храмові на території Національного заповідника «Хортиця». Подію назвали знаковою для всієї Запорізької області. «Передача святині дасть новий поштовх позитивному розвитку всієї області», – зазначив під час передачі іконостасу тодішній голова Запорізької облдержадміністрації Олександр Пеклушенко. У ЗМІ зазначалося, що старовинний іконостас доби козацтва тривалий час знаходився у приватній колекції.
Щодо причин, які спонукали міжгірських селян «обміняти» іконостас на нову церкву, висувають декілька припущень. Це і бажання мати новий храм за прикладом сусідніх сіл, і незадовільний стан для служби у дерев’яній церкві, і надто малий розмір останньої.
І хоча стіни духовної святині села вже давно не прикрашали до храмового свята, будівля й досі залишається у задовільному стані як для такого поважного віку. І церква, і старовинна дзвіниця у перспективі можуть стати музеєм сакральної архітектури регіону, поповнивши перелік туристичних родзинок Міжгірщини. Поки що на збережену архітектурну реліквію приїжджають подивитися туристи – як із Закарпаття, так і з інших областей, інформує сайт Закарпатської ОДА.
Нагадаємо, закарпатці переконані, що світ надто цікавий, аби спостерігати його лише з однієї географічної точки.
Читайте на ГК:Залишилися без даху над головою: масштабна пожежа охопила дах будинку закарпатців (ФОТО)
Читайте на ГК:"Спалилися на гарячому": на Закарпатті під приціл правоохоронців потрапили двоє злочинців (ФОТО)