1. Новини Закарпаття
  2. >
  3. Вся область
  4. >

В мережі показали, яким було елітне казино у Берегові в 1827 році (ФОТО)

04.11.2018 20:41 0 Суспільство

 

Біля католицького собору розташована будівля, яка не тільки прикрашає місто, але є символом його культурних традицій.

Колись воно належало панському казино Бережської жупи. Угорське національне казино було створено ще у 1827 році графом Іштваном Сечені (на його честь 5 жовтня 1991 року була встановлена меморіальна дошка на фасаді ресторану «Золота пава»).

Це був клуб, де збиралися громадяни, об’єднанні загальними інтересами. Ідея створення казино Березької жупи належала меценату, дуже освіченій людині , учаснику революції 1848-49 роках – піджупану Томашу Етвешу (1800-1865). За ініціативи берегівчанина, 5 березня 1841 року, в актовому залі готелю Орослан, відбулися установчі збори, на яких затверджено статут та оголошені програмні цілі. Згідно з цими документами , членами казино мали бути люди із бездоганною репутацією. Адже саме в казино збиралася місцева богема, знані й поважні мешканці міста.

Словом, це був елітний,закритий для інших клуб. Першим головою став Томаш Етвеш, до речі, згідно із статутом він був обраний лише на один рік. Через рік керівником став перший поджупан Габор Фізешері. Відтак цю відповідальну посаду займали: головний секретар суду та нотаріус жупи Кароль Комвлоші (1843), адвокат Іштван Будаш (1844), Янош Станко (1845), перший піджупан Пал Урош (1847)…

Одним із засновників берегівського казино був і екс-наджупан Березької жупи Янош Лоняї (керівну посаду очільника краю зайняв у 1838 році), а коли цей важливий заклад культури відчув матеріальні труднощі, взяв на себе всі його витрати, а бібліотеку збагатив сотнями книг. Він запам’ятався нащадкам тим, що особливо вагому роль відіграв на засіданнях угорського парламенту 1847 року, виступивши за налагодження нормальних стосунків між Національними зборами та австрійським цісарем з тим, щоб уникнути втрат у революції. Але всі його намагання потерпіли невдачу. 

Спочатку члени національного казино збиралися в актовому залі готелю «Орослан» («Лев»). Дуже часто тут проходили бали, концерти класичної музики, літературні вечори, лекції та диспути. Свого постійного приміщення у казино не було, хоча чисельність його членів перевищувала сто чоловік. Казино мало власну бібліотеку, яка швидко поповнювалася за рахунок пожертвувань та дарунків. Тільки у 1884 році з’явилася реальна можливість мати власне приміщення, завдяки ініціативі тодішнього керівника казино Дьордя Еккела, капітана революції 1848-1849 роках та його наступника судді Міхая Медвідя. Уже 3 лютого того ж року була затверджена вся необхідна документація. З ініціативи членів казино міській владі було подано прохання надати територію гончарного ринку. Але через фінансові труднощі випущених для будівництва казино акцій було недостатньо, залишилося чекати ще кілька років. Із мертвої точки все зрушилося лише тільки у 1889 році, коли головою був обраний Пейтер Фізеші. Він звернувся до інтелігенції жупи з пропозицією зібрати необхідні кошти для будівництва. Нарешті, потрібна сума надійшла на рахунки цієї установи. Інженери Зігмунд Сіладі та Йожеф Пум розробили проект майбутньої споруди, земельну ділянку під забудову за половини реальної ціни надав граф Ервін Шенборн-Бухгейм.

16 березня 1890 року заклали у фундамент перший камінь. Уже 9 листопада того ж року відбулося урочисте відкриття першої резиденції казино. Через десять років вона вже не могла сповна задовольнити численних членів казино. Тому 3 жовтня 1911 року оголосили новий конкурс на проект нової будівлі. Слід згадати наджупана Ференца Бутькаї, який зіграв велику роль в діяльності Берегівського казино. Завдяки його турботам і допомозі була зведена нинішня споруда казино. Архітектор цієї помпезної оригінальної споруди був добрим знайомим наджупана. Він і запропонував Дюлі Бешенському з Мукачева взяти участь у конкурсі. Про його перемогу оголосив 23 листопада 1911 року піджупан Шандор Лоньої. На будівництво була взята позика у розмірі 150 тисяч крон. Усі роботи йшли під наглядом місцевого архітектор Шому Мейгеша. Вже 6 червня 1913 року перші відвідувачі переступили поріг нової двоповерхової споруди, збудованої в стилі віденської сецесії із ріолітами та кутовою круглою баштою. Будівля на довгі роки стала візитною карткою міста. Особливо мальовниче вона виглядала до регулювання русла Верке, яке відбулося у 30-х роках ХХ століття. Поблизу, біля самих стін, знаходилася човнова станція і всі бажаючи мали змогу покататися на водному плесі. А взимку влаштовували ковзанку, грав духовий оркестр місцевої пожежної частини.

Саме у цей час членом ради Берегівського казино був відомий угорський пісенник Ласло Білей (1910-1955). На Водохреща цього року на фасаді будинку районної бібліотеки йому була встановлена меморіальна дошка. Іншому члену ради Берегівського казино, керівнику управління водних ресурсів міста, меморіальна дошка була встановлена на будинку № 9 на вулиці Шевченка у 1996 році.

Кожного року в приміщенні казино проходив жупний бал, на який запрошувалися відомі діячі того часу. Постійно в актовому залі проходили зібрання численних угорських партій та культурно громадських організацій. Але все ж головним подіями стали виступи на його сцені відомих угорських акторів та письменників. У першу чергу назву зірку оперети та кінематографу Шарі Федак, оперну співачку Ганну Батті, письменника Жигмонда Моріца, піаніста Бейлу Бортока.

У сорокові роки ХХ століття тут було відкрито ресторан «Карпати». У 80-х роках ця будова -капітально відреставрована, майстрам вдалося зберегти ідентичний вигляд будинку, якій він мав після будівництва. На початку 90-х ресторан був закритий, а будова стала потихеньку занепадати. У 2003 році ресторан був викуплений. Новий власник, здійснив внутрішні і наружні роботи. За його бажанням стіни та стелі ресторану були розписані в стилі «Арт-Нуко», а саме копіями полотен відомого чеського художника Альфонса Мухи (1860-1939), одного із найвідоміших представників цього стилю. За основу були взяти його монументальні картини із серії «Слов’янська епопея» (на фото). На своїх полотнах Муха розміщав ідеалізований образ жінки і плавність ліній, близькість до природних форм. Все це в комплексі з іншими нововведеннями створили в ньому неповториму ауру. А додати до всього цього історичну спадщину – казино Бережської жупи, ресторан «Золота пава» може стати, без перебільшення, елітно-богемним закладом Закарпатья.

Інформація була опублікована у спільноті Карпатська Панорама.

Нагадажємо, що панорами осіннього Ужгорода показали з незвичного ракурсу.

Читайте на ГК:У Берегові ДТП: жінка на «Audi A6» загинула, врізавшись в автобусну зупинку (ФОТО)
Читайте на ГК:Ревізори з Ужгорода перевіряли роботу працівників лісу Берегівщини (ФОТО)
Читайте на ГК:Вийшов друком "Закарпатськи гастропутівник" (ФОТО)
Цей матеріал також доступний на таких мовах:Російська

Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Стрічка
Система Orphus