Закарпатці, які не сплачують аліменти, не можуть виїхати за кордон

А в гіршому випадку на них чекає ув’язнення.

Міністерство юстиції України розробило пакет законів під назвою «Чужих дітей не буває. Частина 2», яким передбачено нові заходи примусового стягнення аліментів. 3 липня 2018 року документ прийняли у Верховній Раді, а 28 серпня він набув чинності, зазначає «Карпатський об’єктив».

«Новий закон ліквідував виявлені раніше прогалини, підвищив контроль за тим, куди йдуть кошти, які сплачуються на користь дитини. Було збільшено мінімальний розмір аліментів, спрощено процедуру виїзду за кордон для обох батьків, удосконалено порядок побачень з дитиною того з батьків, який з нею не проживає, обмежено перебування боржників на державній службі. Також введено кримінальну відповідальність за ухилення від суспільно корисних робіт та передбачено обмеження волі на строк до двох років», – розповів начальник Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області Євген Когутич.

Водночас у законі передбачено пільги для батьків, які розвивають дітей. Тобто при подачі щорічної податкової декларації сума зменшується на 18%. Ідеться про розвиток дітей у приватних садочках, на курсах англійської мови та в музичних школах.

Законодавці збільшили й рекомендований розмір аліментів. Наразі він становить один прожитковий мінімум на дитину віком до 6 років, тобто 1559 грн, а для дітей від 6 до 18 років – 1944 грн. Разом з тим Сімейним кодексом передбачено поняття мінімального гарантованого розміру аліментів, який не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Важливо, що той із батьків, з ким після розлучення залишається дитина, тепер має право самостійно приймати рішення про її вивіз за кордон, дозвіл іншого з батьків для цього не потрібен. Однак у такому випадку дитина може покинути країну на термін не більше одного місяця. Власне, цього цілком вистачає для того, щоб поїхати у відпустку, літній табір чи на міжнародні змагання.

Утім, якщо дитина виїжджає за кордон на триваліший термін, необхідно мати дозвіл від іншого з батьків на її вивіз. Але тут є певні винятки: якщо той із батьків, з ким не живе дитина, заборгував виплату аліментів більше ніж на 4 місяці, інший з батьків має повне право вивозити дитину за кордон без його згоди.

Тому з батьків, з яким після розлучення дитина не живе, для виїзду із нею за кордон необхідно отримати нотаріально завірену згоду іншого з батьків. Якщо такої згоди йому не дають, він може звернутися до суду, але лише в тому випадку, якщо не має заборгованості з виплати аліментів.

Заступник начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області Віктор Овчинніков зауважив, що станом на 13 вересня 2018 року в органах державної виконавчої служби на виконанні перебувало близько 11,5 тис. виконавчих проваджень з примусового виконання рішень судів про стягнення аліментів на утримання понад 13 тис. дітей.

Так, у понад 5 тис. випадків зафіксована заборгованість більше ніж на 3 місяці. У 3 тис. випадків державні виконавці винесли постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника в праві виїзду за межі України та стільки ж постанов про встановлення тимчасового обмеження боржника в праві керувати транспортними засобами, користуватися зброєю та полювати.

Протягом 8 місяців 2018 року державні виконавці стягли з недобросовісних платників аліментів на суму понад 52 млн грн, з яких 44 млн завдяки застосуванню встановлених Законом обмежень. Разом з тим 121 боржника по несплаті аліментів оголосили в розшук.

Суди винесли 62 постанови про накладення на боржника стягнення у вигляді суспільно корисних робіт. Відповідно до інформації, наданої філією державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області, на сьогодні лише 16 осіб відпрацювали суспільно корисні роботи та двоє продовжують їх. Це пов’язано в першу чергу з тим, що органи місцевого самоврядування, які повинні сплачувати заробітну плату боржника, не мають відповідних фінансових ресурсів, адже є дотаційними. З 1 січня 2018 року такі фінансові витрати будуть передбачені в бюджеті сільських, селищних та районних рад. Максимальний термін робіт сягає 240 годин.

Новим законом накладені також значні фінансові санкції для боржників. Якщо аліменти не сплачуються протягом року, їхня сума автоматично зростає на 20%, більше двох років – на 30%, понад три роки – на 50%.

Пан Віктор розповів, що недавно під час перетину КПП виявили особу, яка мала заборгованість зі сплати аліментів за понад 3 роки на суму 45 тис. грн, відповідно їй нарахували суму штрафу у 22 тис. грн:

«Ця людина оплатила і заборгованість, і штраф, адже хотіла виїхати за кордон».

Євген Когутич додав, що таких осіб на кордоні не затримують, а просто не пропускають. Це один із найдієвіших заходів щодо боржників аліментів, особливо в нашому регіоні, який межує з багатьма країнами та нараховує велику кількість громадян, що часто їздять за кордон.

Внесені зміни й до Закону України про банківську діяльність. Так, у разі відкриття або закриття особою-боржником (яка внесена до єдиного реєстру боржників) рахунку в банку установа має невідкладно повідомляти про це відповідний орган державної виконавчої служби. Крім того, на боржників чекає відмова і в реєстрації майна, і в здійсненні обліку чи перереєстрації транспортного засобу.

Незабаром має запрацювати й система автоматичного арешту коштів боржників. Тобто за наявності заборгованості в понад 3-місячний термін державному виконавцю достатньо буде поставити відповідну відмітку в автоматизованій системі виконавчого провадження, і вона одразу блокуватиме всі відкриті рахунки боржника. Наразі Міністерство юстиції та Національний банк розробляють порядок взаємодії.

Цікаво, що на Закарпатті аліменти сплачують і близько 100 матерів, які неналежно виконують свої батьківські обов’язки й теж частенько ухиляються від сплати аліментів.

Нагадаємо, що у Мін'юсті назвали найбільші борги з аліментів.