Щойно в Японії Центром слов’яно-євразійських досліджень при Хоккайдському університеті спільно з Тартуським університетом (Естонія) видано науковий збірник "Славянская микрофилология", який незабаром буде презентовано у рамках акцій Міжнародного з’їзду славістів у Белграді (20-27 серпня 2018 р.). 450-сторінкове видання, (під редакцією А. Дуліченка та Мотокі Номаті) уміщує публікації понад двадцяти провідних науковців Європи, Азії та Північної Америки. Цікаво, що карпаторусинська проблематика у збірнику представлена надзвичайно потужно, що свідчить не лише про її актуальність, але й значний інтерес науковців у світі до цієї теми. Про це розповів ужгородський науковець, кандидат наук Валерій Падяк.
Лише побіжно окреслимо коло рефератів з карпаторусинської проблематики: «The Rusyn Language: Recent Achievements and Challenges» (Павло Роберт Маґочі, Канада); «Повышение статуса карпаторусинского языка до уровня литературного (письменного) стандарта в Украине (2004–2014)» (Валерій Падяк, Словаччина / Україна); «Словообразование в карпаторусинских диалектах: образование наименований лиц в говоре села Великие Лазы Ужгородского района» (Михайло Капраль, Угорщина); «Русински и српски еквиваленти енглеских модала» (Михајло Фейса, Сербія); «Дїєприкметнїки презента у руским литературним язику (двацети–трицети роки XX вику)» (Юліян Рамач, Сербія); «Подоби Христа, апостолох и святих у апокрифох Руснацох у Южней Угорскей» (Янко Рамач, Сербія); «Русины Молдавии: яркое прошлое и туманное будущее» (Сергій Суляк, Росія); «Орієнтація на «масового читача» та наслідки для вивчення історії слов´янських мов – «О письменном языцѣ подкарпатских русинов» Августина Волошина (Ужгород, 1921) в осучасненому виданні» (Михайло Мозер, Австрія); «Карпаторусинские соматические паремии на славянском фоне» (Ольга Ломакіна, Валерій Мокієнко, Росія).
Частково карпаторусинська проблематика також представлена у рефератах «Славянская микрофилология» (Олександр Дуліченко, Естонія) та «Славянские языки и процессы языковой фрагментации в современной Европе» (Джон Данн, Велика Британія).
Нагадаємо, раніше в Ужгороді пройшов русинський фестиваль «Червена ружа». Також вийшов друком черговий журнал русинів Закарпаття "Отцюзнина".
Читайте на ГК:Містичні таємниці річки Тиса: трагедії, легенди про скарби та рекорди минулого (ФОТО)Читайте на ГК:На Закарпатті з'явиться новий пункт пропуску: де він буде розташований
Читайте на ГК:Непоправна втрата сколихнула все Закарпаття: на війні загинув ще один захисник