1. Новини Закарпаття
  2. >

Понад 70% випускників угорськомовних шкіл Берегівщини не змогли скласти ЗНО з української мови і літератури – Гриневич

30.07.2018 15:52 Суспільство ВАЖЛИВО

У розмові з «Главкомом» Гриневич розповіла про погані результати ЗНО на Закарпатті та протидію Угорщині.

Про це пише Освітній портал.

-Причини поганих результатів можуть бути різні. Наприклад, у нас знову цього року, як і минулого, . В цьому винен вчитель? – наголосила вона. –  Очевидно, що ні. Ми втручаємось в цю ситуацію. Потрібно просто збільшувати кількість годин на викладання української, а також поступово для дітей старшого віку, які вже краще вивчили українську мову, впроваджувати частину предметів нею. Тому що у чинній системі наші діти угорського походження не розвивають термінологічну базу, не практикують, дуже мало говорять українською. Вони вдома говорять угорською, на вулиці угорською, потім в школі весь час угорською. У них фізично не вистачає годин на оволодіння українською мовою. Ми зараз маємо величезні дискусії, в т.ч. міжнародні, навколо цілком правильного положення нашого закону «Про освіту» – про те, що ми мусимо збільшити кількість годин української мови зокрема на викладання предметів українською в школах з мовами національних меншин. Це є, між іншим, реакцією на погані результати ЗНО.

Але Угорщина вперто стоїть на своїй позиції щодо нашого освітнього закону.

Я думаю, що це питання великої політики, а не питання якості освіти дітей. Були перемовини на рівні міністрів закордонних справ і освіти, і глава МЗС Угорщини пан Сійярто чітко відповів на прес-конференції, що вони вимагають від України виконати рекомендації Венеціанської комісії. Це великий поступ насправді з їхнього боку. Тому що спочатку вони говорили: ніяких змін, тримаємо статус-кво – 100% предметів угорською мовою. Але в чому полягає інший бік медалі? Вони сказали ще одну річ: ви повинні домовитися з угорською громадою. У нас нещодавно були ці перемовини, вони були довгими, але ми знайшли багато позитивних рішень. Наприклад, як удосконалювати вивчення української. Але представники громади далі продовжують стояти на позиції – 100% предметів угорською мовою. Тобто вони заявили про рекомендації Венеційської комісії, але ці рекомендації не вимагають вносити зміни в мовну статтю закону «Про освіту». А наша угорська громада, її лідери, які безпосередньо контактують з паном Сійярто і з Угорщиною, наполягають на цих змінах.

Я дуже сподіваюся, що в цій історії поставить крапку Конституційний суд, який має розглянути мовну статтю закону восени. І ми готові захищати позицію, що вона відповідає українській Конституції. Ще одна річ: якщо послухати риторику Угорщини, то вони вже, крім закону «Про освіту», почали витягувати інші питання: проекти законів «Про мову», проект закону «Про подвійне громадянство». Тобто вони весь час будуть шукати причини для цієї риторики «Великої Угорщини». Тому що сам факт, що громадяни іншої країни, зокрема, українці угорського походження, голосують на угорських виборах, створює умови, в яких важливою ціллю діяльності влади стає створення інформаційних приводів, які б сигналізували про готовність захищати права громади, навіть якщо ці права не порушуються. Ми не можемо йти на якусь догідливу позицію, всупереч інтересам дітей, ставлячи під загрозу якість їхньої освіти.

Венеційська комісія стверджує, що позиція України правильна – діти мають знати державну мову, адже це чинник суспільної злагоди та згуртованості в країні. І зараз ми вже почали процес імплементації мовної статті. Для першого класу ми збільшили кількість годин української мови практично вдвічі. Цього року уряд дав гроші на обладнання кабінетів української мови в школах з мовами нацменшин, а також встановив обов’язкову 20% надбавку вчителям української мови у цих школах, адже вони були роками упосліджені. Але щоб ці зміни стали незворотними, їх треба робити правильно і поступово. Це стосується і підвищення кваліфікації вчителів. Той вчитель, який весь час викладав не просто угорською, навіть російською, зокрема математику, не може без підвищення кваліфікації різко переключитись на українську. Він буде говорити або жахливим суржиком, або все це знову буде для галочки. Коли скажуть, що вже викладають українською, а в класі за зачиненими дверима будуть говорити російською. А нам потрібно реально, щоб ці вчителі вміли та викладали українською.

Якось проробляєте систему контролю цього процесу?

Раніше і частково зараз контроль належить до функції місцевої влади. Місцеві органи політично є дуже строкатими і часто мають свої стосунки зі школами. Наприклад, на сході країни є представники політичних партій, які не є провладними. Так само і на заході. Це нормально, ми – демократична країна. Але нам також потрібен незалежний контроль, який може надавати об’єктивну інформацію в центр. Так от, на базі інспекції навчальних закладів створена Державна служба якості освіти. Якщо раніше вона була тільки в Києві, то зараз матиме регіональні підрозділи, які зможуть на місцях моніторити ситуацію і збирати адекватну інформацію.

«Модель «60 на 40» передбачає, що в кінці здобуття середньої освіти діти вивчають не менше ніж 60% предметів українською мовою»

Окрім Угорщини, «занепокоєні» законом про освіту і румуни, а також болгари.

Це питання ще й гібридної війни. Коли ми ухвалили закон, то через всі зарубіжні медіа був сформований (очевидно, що не українцями) меседж: мовляв, Україна хоче закрити всі школи з мовами нацменшин. І перевести їх з п’ятого класу виключно на українську мову. Тож діти втратять національну ідентичність, а дитина з угорською мовою, яка ще не знає добре українську, ніколи не зможе вивчити інші предмети та залишиться без освіти. Цю медійну рамку одразу нав’язали і потужно підтримали в інформаційному просторі.

У мене побували міністри освіти Польщі, Румунії, Болгарії. Ми їм надали адекватну інформацію, особливо коли отримали рекомендації Венеціанської комісії – арбітра, рішення якого авторитетне для міжнародної спільноти. Я особисто їздила на засідання комісії, і це була непроста розмова. Але ми захистили статтю і довели, що при цьому не будемо порушувати прав дітей з числа нацменшин. І з усіма країнами у нас відбувається діалог. З Польщею і Болгарією вже підписано документи, де чітко пояснюється наша позиція, і з ними ми продовжили нормальну плідну співпрацю. Є питання з Румунією. Там воно загострене, тому що йдеться про дітей іншої мовної групи, а вони мають більше складнощів при оволодінні українською. Наприклад, в угорській мові немає відмінків, а для слов’янських мов це природно, тому їхнім носіям легше вчити українську. Для росіян взагалі немає жодних проблем: вони з нами не просто в одній мовній групі, а ще й в одній підгрупі. Тому ми передбачили різні моделі вживання мови і темпи запровадження предметів українською. Десь може бути швидше, десь повільніше. Ця модель називається «60 на 40» і передбачає, що в кінці здобуття середньої освіти діти вивчають не менше ніж 60% предметів українською мовою. Якщо хочете, можна більше. Але не менше. І це стосується, власне, тих шкіл, де мова навчання належить до мов ЄС.

Нагадаємо,переговори з угорською громадою щодо мови навчання відбудуться у липні, – Лілія Гриневич.

Читайте на ГК:На Закарпатті визначили кращі дитячі творчі колективи
Читайте на ГК:Вітаємо з днем народження (24 листопада для закарпатців і всього світу)
Читайте на ГК:Названо 25 щасливих моментів у житті, котрі викликають радість
Цей матеріал також доступний на таких мовах:Російська

Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Стрічка
Система Orphus