Екологи: території «Смарагдової мережі» Закарпаття не можуть бути будівельними майданчиками.

Натомість сьогодні на Закарпатті одразу декілька об’єктів «Смарагдової мережі» підпадають під масштабні інфраструктурні та енергетичні проекти.

Мова йде про ТРК «Свидовець» на Свидовецькому масиві, вітрову електростанцію на полонині Боржава, та каскад малих гідроелектростанцій на річці Тересва.

У 2017 році в області ініціювали одразу кілька масштабних проектів, які стали спірними в експертному середовищі природоохоронців та розділили позиції як громад, так і органів місцевого самоврядування.

З одного боку – обіцянки розвитку для районів та поповнень місцевих і державного бюджетів, що не може не мати підтримку як з боку обласної і місцевої влади, з іншого – загроза повного чи часткового знищення для унікальних природних територій, які знаходяться під міжнародною охороною.

В свою чергу природні об’єкти – Свидовець, Боржава і Тересва – частина «Смарагдової мережі» та знаходяться під охороною міжнародних природоохоронних договорів і не можуть бути використані як будівельні майданчики, запевняє експерт.

“Оскільки Смарагдова мережа – це мережа природоохоронних територій, метою якої є збереження дикої флори і фауни та їхніх природних середовищ існування в Європі, то логічно, що використання цих територій для містобудівних потреб є не можливим, оскільки не відповідає меті їх створення”, - пояснює Софія Шутяк, експерт з екологічного права МБО “Екологія-Право-Людина”.

Саме ці факти спонукали науковців, юристів і активних громадян об’єднати свої зусилля, щоб привернути увагу інвесторів та ініціаторів проектів до особливого статусу територій, де планується їхня реалізація.

Що і де планують побудувати?

Туристично-розважальний комплекс «Свидовець» на Свидовецькому масиві.

Понад 60 готельних споруд різного типу, 33 підвісні канатні дороги, 230 кілометрів лижних трас, близько 120 закладів харчування, магазини, фітнес-центри, медичні установи, банківські відділення, багаторівневі парковки для автомобілів та 28 тисяч туристів одночасно – все це анонсований гірськолижний курорт-гігант «Свидовець» за межами села Лопухово Тячівського району, села Чорна Тиса і селища Ясіня Рахівського району. Окрім усього цього обіцяють тисячі робочих місць з високою і стабільною зарплатнею.

Майбутній курорт площею біля 1400 га планується об’єднати з іншим рекреаційним гігантом Карпат - «Буковелем».

Фахівці-природоохоронці кажуть, що будівництво туристично-рекреаційного комплексу «Свидовець» на Свидовецькому масиві Карпат призведе до знищення унікальної екосистеми і давніх льодовиковх озер, а також матиме негативний вплив на гідрологічний режим усієї області.

“Центральна частина масиву Свидовця і верхів'я Чорної Тиси є унікально важливою територією Карпат як з точки зору її природоохоронної цінності, так і з боку формування на ній запасів цінної питної води і забезпечення ними великої частини Закарпаття”, - зазначає Тарас Микітчак, к.б.н., с.н.с., Інституту екології Карпат НАН України.

Окрім того існує ризик екологічної катастрофи в регіоні: з побутовими відходами та стічними водами майбутнього курорту Закарпаття просто не впорається.

За висновками українських науковців на цих територіях рекомендовано створити ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Центральний Свидовець” .

Проект мега-курорту підтримує Закарпатська ОДА, яка і є головним ініціатором, а також місцеве самоврядування Тячівщини і Рахівщини. Ім’я інвестора наразі не відомо.

Проти будівництва виступають українські наукові кола, правові експерти, активісти, вітчизняні та міжнародні громадські організації. З самого початку проект порушив низку законодавчих актів України, що було доведено в судовому порядку.

Вітрова електростанція на полонині Боржава.

На полонині Боржава в межах Воловецького і Свалявського району турецький інвестор «EnisolarEnergi» планує побудувати вітрову електростанції потужністю 120 МВт, встановивши 43 вітряки, а також розмістити 110 кВ лінії електропередач довжиною близько 10 км. Для реалізації проекту у Воловці зареєстрували ТОВ «Атлас ВоловецьЕнерджи».

Як стверджують науковці з Ужгородського національного університету, реалізація задуму загрожує знищенням не тільки флорі та фауні масиву, а і знаковому туристичному місцю Карпат. Також під загрозою сезонний бізнес місцевих селян – збирання яфин.

"Загалом будівництво проектованого об’єкту ВЕС призведе до втрати найцінніших високогірних компонентів природних комплексів, зокрема первинної реліктової високогірної рослинності та зменшення біорізноманіття на Боржавських полонинах, системного порушення гідрологічної функції рослинного покриву, інсуляризації, ценотичного і біотичного спрощення, погіршення рекреаційної та созологічної цінності одного з найвизначніших та найцікавіших високогірних масивів Українських Карпат", - підсумовують фахівці у відкритому листі до Мінекології.

Проект підтримали в Закарпатській облдержадміністрації, самоврядування Воловецького і Свалявського районів. Зокрема, для одної лише Воловеччини за оренду земельних ділянок в бюджет надходитиме 700 тис. гривень податку за оренду земельних ділянок.

В свою чергу Міжгірщина - проти. Зокрема, голова сільради Пилипця вважає, що сусідство зеленого туризму з вітряками не сумісне і негативно вплине на туристичну привабливість усього району.

Каскад електростанції на річці Тересва.

На відрізку річки Тересва в межах тячівських сіл Бедевля і Калини ТОВ "Гідроресурс-Тересва" має намір побудувати каскад малих гідроелектростанцій: одну в Бедевлі на 5,1 МВт потужності та дві у Калинах на 2,4 МВт та на 3,5 МВт потужності відповідно.

Ця річка не лише об’єкт «Смарагдової мережі», а і іхтіологічний заказник. Тут живуть і самовідтворюються до десятка червонокнижних видів риби, зокрема, і лосось дунайський, якого, за словами екологів, у річках Європи на сьогодні розводять штучно. Будівництво малих гідроелектростанцій несе в собі ризик знищення екосистеми річки, загрозу зникнення червонокнижних видів риб та зміну гідрологічного режиму водойми.

“Після такого будівництва про р. Тересву, об'єкт Смарагдової мережі та іхтіологічний заказник, можна буде забути. До речі, такої ж думки притримується і Міністерство екології та природних ресурсів України”, - каже Оксана Станкевич-Волосянчук, к.б.н., еколог ГО “Екосфера”.

Підтримують реалізацію МГЕС-проектів на території своїх сільрад голови сіл Бедевля та Калини.

Проти будівництва каскаду малих гідроелектростанцій в першу чергу виступають жителі Бедевлі та Калин. Підтримують селян і жителі інших сіл долини Тересви, а також Громадська рада при Тячівській райдержадміністрації та закарпатські природоохоронці і активісти.

Що таке «Смарагдова мережа»?

Концепція «Смарагдової мережі» була створена в 1989 році на підставі запиту низки держав Центральної та Східної Європи, які приєдналися до Бернської конвенції і запропонували створити мережу «територій особливого природоохоронного інтересу». Рішення про створення було затверджено Постійним комітетом Бернської конвенції̈ в тому ж році шляхом прийняття Рекомендацій̈ №16 «Про Території особливого природоохоронного інтересу».

В України повний перелік об’єктів «Смарагдової мережі» затвердили в листопаді 2016 року Постійним комітетом Бернської конвенції, який включає 271 територію. В цьому ж році сюди було внесено і згадувані території Закарпаття: гірський масив Свидовець, полонину Боржаву й річку Тересву з її притоками.

Їхні карти та описи можна побачити на сайті Ради Європи.

В грудні 2017 року на 37 зустрічі цього комітету оновлений список території особливого природоохоронного інтересу було затверджено.

«Створення Смарагдової мережі на національному рівні є одним з основних інструментів Договірних Сторін виконання своїх зобов’язань перед міжнародної спільною, визначених Бернською конвенцією. А відповідно профільне міністерство, яке відповідає за виконання цієї угоди – Мінприроди – повинно розробити та затвердити перелік заходів яким чином зберегти ці території, як особливо цінні, та забезпечити дотримання їхнього статусу», - пояснює експерт з екологічного права Софія Шутяк.

Території “Смарагдової мережі” визначаються відповідно до вимог Бернської конвенції, а затверджуються на біогеографічних семінарах, які проводяться Європейською комісією. Наступний такий семінар відбудеться 24-25 травня у Києві і буде присвячений птахам.

Сьогодні Мінекології, разом з ініціативною групою науковців працює над розробкою додаткових територій, адже затверджена мережа охоплює лише половину площ, необхідних для забезпечення охорони видів і оселищ.

Також вже два роки тривають роботи над проектом Закону «Про території Смарагдової мережі», який в березні цього року вперше винесли на громадське обговорення.

Для довідки:

Відповідно до ст. 4 Бернської конвенції “Договірні Сторони у своїй політиці планування забудови і розвитку територій враховують потреби охорони природних територій, що охороняються згідно із попереднім пунктом, для того щоб уникнути будь-якої деградації таких територій або у міру можливості звести її до мінімуму.”

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про регулювання містобудівної документації” планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об’єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень та визначення режимів забудови.

Визнання на міжнародному рівні – означає існування на національному рівні.

Як пояснює експерт Софія Шутяк, Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі ратифікована Україною, а відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Затвердження списку територій України, які увійшли до Смарагдової мережі свідчить проте, що вони і на національному рівні отримали статус територій особливого природоохоронного призначення.

«По-перше, це підтверджується тим, що українське законодавство містить термін «об’єкт смарагдової мережі».

По-друге, Постанова КМУ “Порядок розроблення плану управління річковим басейном”дає таке визначення об’єктів Смарагдової мережі – це спеціальні території для збереження біологічного різноманіття, створені чи визначені відповідно до Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції). І відповідно до цього порядку об’єкти Смарагдової мережі є територіями, які підлягають охороні, та їх картуванню», - говорить еко-юрист.

Як підсумовує експерт, якщо при плануванні проектів із будівництва доріг, курортів, газопроводів тощо під їхню реалізацію підпадає об’єкт “Смарагдової мережі”, то доведеться змінювати чи коригувати увесь план такого проекту.

Олена Мудра для «Голосу Карпат»