1. Новини Закарпаття
  2. >

Русинська втратила статус мови нацменшин

01.03.2018 22:21 Суспільство ВАЖЛИВО

Конституційний суд відмінив закон «Про засади державної мовної політики», який надавав русинській мові відповідний статус.

Через п'ять з половиною років дії закону про основи державної мовної політики, Конституційний суд визнав процедуру його прийняття не відповідає Основному закону і скасував цей документ.

Що означає це рішення Конституційного суду, аналізує "Страна".

Взяти і скасувати

Ухвалення 3 червня 2012 року мовного закону, авторами якого виступили тодішні депутати від Партії регіонів Сергій Ківалов і Вадим Колесніченко, стало одним з найгучніших політичних подій в країні. Голосування за закон супроводжувалося масштабними акціями протесту, голодуванням, блокуванням парламентської трибуни і бійками в сесійній залі.

Опонентами закону виступили тодішня опозиція і націоналісти, стверджуючи, що документ несе загрозу незалежності України і навіть є кроком до утвердження державного статусу російської мови.

У той же час прихильники закону говорили, що він гарантує права мов національних меншин і жодним чином не загрожує українській мові, так як виходить із принципу добровільності - люди самі зможуть вибирати, якою мовою їм вчити своїх дітей, дивитися ЗМІ і спілкуватися з органами влади.

Закон набув чинності 10 серпня 2012 року.

Він передбачав можливість двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%. У підсумку в дев'яти регіонах - Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Харківській та Херсонській областях, а також в Криму і Севастополі, - російська мова була визнана регіональною.

Угорська мова стала регіональною в місті Берегово (Закарпаття), молдавська (румунська) - в селі Тарасівці Чернівецької області.

Румунська також став регіональною мовою в селі Біла Церква (рум. Biserica Alba) Рахівського району Закарпатської області.

Буквально в перший же день після зміни влади в Україні, що сталася в результаті Майдану, 23 лютого 2014 року, на екстреному засіданні Верховної Ради тодішній депутат "Батьківщини", а нині віце-прем'єр В'ячеслав Кириленко вніс до порядку денного засідання парламенту проект постанови "Про визнання втратившого чинність, Закону України "Про засади державної мовної політики".

232 депутати проголосували за прийняття законопроекту в порядок денний і без обговорення прийняли його. Це стало одним з головних приводів для початку масштабних акцій протесту на південному сході, які, за підтримки Росії, взяли сепаратистський характер і привели, в тому числі, до анексії Криму.

На відміну закону послідувала миттєва реакція Заходу: генсек Ради Європи висловив жаль з приводу скасування закону, Верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин заявила, що "рішення Верховної Ради України про скасування закону про основи державної мовної політики від 2012 року може призвести до загострення ситуації" , вкрай негативну оцінку цього кроку дали і західні дипломати.

Під впливом всього цього виконуючий обов'язки президента, голова Верховної Ради Олександр Турчинов відмовився підписувати постанову про скасування "закону Ківалова -Колесніченко", таким чином, воно не вступило в силу.

Навіть чинний президент Петро Порошенко відразу ж після обрання на пост глави держави заявив, що скасування закону було помилкою.

Тоді українська влада боялася давати новий привід для зростання сепаратистських настроїв на південному сході.

З тих пір пройшло декілька років і страх зник.

57 депутатів звернулися до Конституційного суду з вимогою визнати прийняття цього закону не відповідає Конституції. І ось, 28 лютого 2018 року, пішов вердикт КС: Верховна Рада порушила процедуру розгляду і прийняття законопроекту, а тому "Конституційний суд прийшов до висновку, що порушення конституційної процедури розгляду та прийняття проекту закону № 9073 під час його прийняття в цілому на вечірньому пленарному засіданні Верховної Ради 3 липня 2012 року мали системний характер і суттєво вплинули на остаточний результат його прийняття. Викладене є підставою для визнання закону неконституційним згідно з частиною першою статті 152 Конституціі ".

Тобто неконституційним був названий не сам закон, а процедура його прийняття (зокрема, багато депутатів не голосували за нього особисто). Що, втім, не змінює суті. Закон фактично перестав діяти.

"Незгодні з відміною можуть вбитися об стіну"

Автори звернення до Конституційного суду свого тріумфу не приховують.

"Ми домагалися скасування" закону Колесніченка - Ківалова "ще з моменту його прийняття. Саме цей ганебний" закон", протягнутий московською агентурою в 2012 році, був одним з етапів підготовки російської агресії проти України. Тому все логічно, довгождано, тепер треба зробити наступний крок - прийняти новий, державницький мовний закон ", - говорить "Стране" депутат, член ВО "Свобода" Андрій Іллєнко.

З прийняттям рішення КС привітав колег на початку засідання комітету правової політики і народний депутат- "фронтовик" Леонід Ємець, заявивши, що це велика перемога України. Пізніше в коментарі журналістам він заявив, що "наші опоненти, незгодні з рішенням Конституційного суду по" закону Колесніченка - Ківалова ", можуть лише піти і вбитися об стінку".

"Це єдине, що їм залишається, так як це рішення остаточне. Апеляції тут бути не може. у нас є ряд інших законопроектів. Тому до цього питання потрібно підійти серйозно. Тому що скасований закон приймався виключно в рамках російської диверсії в Україні і був частиною планів ФСБ. Радує, що скасування цього закону сталося після призначення нового голови Конституційного суду. Те, як проявляє себе зараз цей суд, дійсно вселяє оптимізм. Я задоволений результатом і тією оцінкою, яку суд дав нашій юридичній позиції ", - заявив Ємець журналістам.

У той же час один з авторів закону нардеп Сергій Ківалов розкритикував рішення КС.

"Мабуть, не може чинна влада змиритися з тим, що мовна тема в Україні - вичерпана, - заявив Ківалов. - Відновлення світу в Україні в плани влади не входить. І новий виток мовних проблем - тому підтвердження. Рішення Конституційного суду - відверто політична. всьому світу чітко дали зрозуміти, що Україна не хоче примирення, хоче сіяти розбрат між заходом і сходом країни. Чинна влада, котра переживає агонію, робить все можливе, не гребуючи незаконними методами, для утиску людей, у яких рідна мова - не українська. І таких людей в Україні мільйони".

Між тим хто переміг, а хто програв з цим рішенням Конституційного суду, судити рано. Адже тепер виникає несподівана правова колізія. З прийняттям "закону Ківалова - Колесніченка" в 2012 році анулювався закон Української РСР "Про мови в Українській РСР", прийнятий ще в 1989 році. Таким чином, скасування закону 2012 року повертає мовне поле України до законодавства радянських часів зразка 1989 року, згідно з яким державною мовою є українська мова, але при цьому може використовуватися і будь-який інший мову. Крім того, громадянам гарантується право використання російської мови як мови міжнаціонального спілкування.

Про те, що скасування закону "Про засади державної мовної політики" реанімує радянський мовне законодавство, кажуть "Стране" і експерти.

"Скасувавши один закон, Конституційний суд реанімував мовний закон 1989 року, де російська мова вважається мовою міжнаціонального спілкування і дозволений до вживання у всіх сферах суспільного життя. тобто ті, хто домагався скасування закону Ківалова - Колесніченка "створили ще більшу правову колізію, ніж було досі", - говорить" політолог Руслан Бортник.

До речі, автор скасованого закону, колишній депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко вже підтвердив, що при прийнятті закону в текст спеціально були закладені положення, які, в разі скасування цього закону в майбутньому, ввели б у силу норми закону 1989 року.

"Це і є ті юридичні пастки, які я закладав при прийнятті самого закону ", - написав він у Facebook.

Старт нової украінізації

Як вважають експерти, дана правова колізія буде мати місце недовго. І найближчим часом Рада, з великою часткою ймовірності, прийме нові закони, остаточно закріплюють українізацію країни.

"Я очікую, що терміново почнуть розглядати новий закон про мови. Всі проекти, які є на цю тему, вони в тій чи мірою звужують права нацменшин або порушують їх, а це мільйони громадян. Подальша ескалація цього питання посилить сепаратистські настрої в державі. Чому це робиться зараз - бо скоро вибори. Президент намагається перетягнути націоналістичний канат. Цей конфлікт потрібен владі для перемоги на виборах ", - говорить виданню політичний експерт Руслан Бортник.

У парламенті дійсно припадають пилом проекти відповідних мовних законів. Наприклад, в минулому році більше 30 авторів, переважно з президентської політичної сили БПП," Народного фронту "і "Самопомочі", подали в Раду законопроект, яким запропонували провести тотальну украінізацію. Основная ідея проекту - зробити обов'язковим використання української мови в усіх сферах державного і суспільного життя, а також в ЗМІ. 

Спроби "введення багатомовності" (ймовірно, під цим розуміються заклики до розширення прав російської мови) стануть кримінальним злочином і будуть прирівняні до повалення державного ладу. За ігнорування необхідності використання української мови або зневагу до нього загрожує серйозна відповідальність і штрафи. Аналогічних за своєю суттю проектів в парламенті не менше трьох. Минулого літа профільний комітет уже прийняв рішення рекомендувати цей документ до прийняття за основу. А значить дорога до обговорення його в сесійній залі цілком відкрита.

Нагадаємо, раніше в Ужгороді пройшов русинський фестиваль «Червена ружа». Також вийшов друком черговий журнал русинів Закарпаття "Отцюзнина".

А член Світової Ради Русинів Микла Бобинець заявив, що ті, хто виступає проти русинів на Закарпатті, той виступає проти всіх народів, які живуть у краї.

Читайте на ГК:Вітаємо з днем народження (18 червня для закарпатців і всього світу)
Читайте на ГК:Прогноз погоди на Закарпатті: Мінлива хмарність, місцями короткочасні дощі, вдень з грозою
Читайте на ГК:Прогноз погоди на Закарпатті: Мінлива хмарність, місцями короткочасні дощі, окремі грози
Цей матеріал також доступний на таких мовах:Російська

Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Стрічка
Система Orphus