Суперечки щодо місця розміщення вітрової електростанції на полонині Боржава вийшли на новий, експертний рівень.
До парапланеристів та екологів підключились науковці-орнітологи, природоохоронні юристи, місцева влада і експерти з альтернативної енергетики.
Так, в минулу п’ятницю і суботу у Львові відбулись дві важливі для Закарпаття зустрічі на яких обговорювали питання будівництва на полонині Боржава в межах Воловецького, Свалявського та Міжгірського районів вітрової електростанції потужністю 120 МВт.
23 лютого відбулась зустріч запланована двома тижнями раніше, між командою забудовників на чолі зі Святославом Жмуцьким, представниками Федерації парапланеризму, юристом Міжнародної благодійної організації «Екорлогія-Право-Людина» (далі – МБО «ЕПЛ») Софією Шутяк, представниками органів місцевого самоврядування Міжгірщини та головою спеціально створеної тимчасової контрольної комісії обласної ради – Андрієм Шекетою.
Під час дискусії вже були підняті не лише природоохоронні питання та проблеми для подальшого розвитку парапланеризму в Карпатах, а і ряд інших, не менш важливих - економічна доцільність для громад, майбутнє туристичного потенціалу та розвиток місцевого бізнесу.
В коментарі Голосу Карпат Андрій Шекета поінформував, що комісія була створена для об’єктивного вивчення ситуації навколо запланованої вітроелектростанції на Боржаві, з урахуванням інтересів всіх сторін і не допущення конфронтації між районами.
Тимчасова контрольна комісія є ініціативою депутатів і не відображає офіційну позицію влади Закарпаття по відношенню до вітряків на Боржаві:
«Комісія була створена за моєю ініціативою з числа депутатів обласної ради. Поки що ми не визначились зі своїм баченням, але, однозначно, пріоритетним є налагодження діалогу між усіма зацікавленими сторонами і перенесення дискусії зі Львова в Ужгород для широкого обговорення на місці.
Результатом роботи комісії стане певний звіт чи проект рішення, який буде поданий обласній раді на голосування і по результату якого можна буде говорити, що це позиція влади області».
За словами учасників дискусії ділянки під вітряки виділені без врахуванням необхідної санітарно-захисної зони. Згідно детальних планів територій вони розташовані на боці Свалявського району, а своєю санітарно-захисною зоною (згідно санітарних норм вона повинна бути розміром 400 м навколо вітряка – ред.) вітряки заходять на межі Міжгірського району, де громади і органи місцевого самоврядування не підтримують таке будівництво. Відомо, що таких «спірних» вітряків зараз є біля тринадцяти.
Окрім того, санітарно-захисна зона деяких вітряків заходить на приватні ділянки, які, в подальшому, заплановані для туристичного розвитку. Як нам відомо, власник може звернутись з відповідним позовом до суду.
Ми зв’язались з представником інвестора ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» Святославом Жмуцьким і попросили прокоментувати ситуацію:
«Так, дійсно є проблемні ділянки по яких зараз ми шукаємо рішення, після всіх перевірок ми готові розглянути питання щодо їхнього переміщення. Мова йде про три-чотири вітряки.»
На питання, чи означають що на період розгляду спірних питань і обговорення в колі експертів проект буде тимчасово зупинений, Святослав Жмуцький відповів однозначно.
«Ні. Проект йтиме по плану у Воловецькому районі. Що стосується Свалявського району, то тут ми відстрочимо його на ті декілька тижнів, поки будемо шукати спільне рішення».
В свою чергу представник Федерації парапланеристів Андрій Когут, учасник зустрічі, підтвердив, що найгарячіші суперечки точаться навколо тих тринадцяти вітряків, що розміщені на межі Свалявського і МІжгірського районів, які заважають як його колегам-спортсменам, так і мешканцям та підприємцям села-курорту Пилипець.
Юрист МБО «ЕПЛ» Софія Шутяк, організація якої також підключилась до проблеми збереження Боржави, зауважила на ряд юридичних невідповідностей, які були допущені інвестором під час планування розміщення вітрової електростанції:
«Спершу слід сказати, що спорудження вітроелектростанції відноситься до видів діяльності, які потребують проходження такої процедури як оцінка впливу на довкілля. Зокрема, про це сказано у статті 3 закону України “Про оцінку впливу на довкілля.»
Сама процедура оцінки впливу на довкілля починається із подання повідомлення, яке розміщується в Єдиному реєстрі ОВД. Згідно з даних ресурсу, такого повідомлення щодо спорудження ВЕС на Боржаві ще не подавалось.
Новий закон набрав чинності 18 грудня 2017 року, отже спорудження цієї ВЕС не підпадає під вимоги ОВД. За словами юриста, такий сценарій дійсно можливий, але у цьому випадку на сайті Державної архітектурно будівельної інспекції ми знайшли б дозвіл на будівництво. Такого дозволу за посиланням немає.
«Що це може означати? А це означає, що забудовник не проходив процедури експертизи проектної документації, яка існувала до 17 грудня 2017 року, тому йому доведеться все таки проходити ОВД», - підсумовує юрист.
Фахівець акцентує, що детальні плани території, як документи планувального характеру теж повинні проходити екологічну оцінку, яка називається стратегічна екологічна оцінка.
«Із зібраних матеріалів вбачається, що станом на зараз були розроблені та затвердженні детальні плани території, які стали підставою для відведення земельних ділянок під ВЕС. Такі ДПТ були прийняті із поширеними помилками, які полягають у порушенні закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”.
Зокрема, під час розроблення детальних планів території забудовник формально підійшов до процедури громадських слухань, що не дозволило врахувати такі важливі питання як включення полонини Боржава до Смарагдової мережі, не враховано естетичну привабливість території для туристів та лижників, які відпочивають на курорті Подобовець. В Подобовці є дитяча школа альпінізму та цілорічний дитячий табір вони постійно ходять на Боржаву. Не оцінено вплив планованої діяльності на Червону книга України», - підсумовує експерт.
Голова ГО «Карпатський дім» Віктор Щадей також заявив про наявність зауважень до процедури виділення земельних ділянок у Воловецькому і Свалявському районах під будівництво ВЕС та поінформував, що зараз збирається інформація з цього приводу і готується судовой позов про скасування рішень райрад.
В той же час 24 лютого у Львові відбулось щорічне засідання Західноукраїнського орнітологічного товариства, де окремо розглядалось питання побудови вітрової електростанції на Боржавському хребті.
В обговоренні взяли участь орнітологи Західноукраїнського орнітологічного товариства (ЗУОТ), зоологи які мали досвід досліджень у рамках ОВНС (ОВД) інших вітряних електростанцій з Державного природознавчого музею НАН України (ДПМ НАНУ), Інституту екології Карпат НАН України (ІЕК НАНУ), Львівського національного університету ім. І. Франка (ЛНУ), представники громадських природоохоронних організацій WWF Україна, ГО «Екосфера», представники федерації парапланеризму, юрист з ЕПЛ та орнітологи з Науково-дослідного інституту біорізноманіття наземних і водних екосистем України Мелітопольського національного педагогічного університету, які у вересні 2017 року підписали угоду на біологічні дослідження за методикою річного циклу в рамках ОВД із ТОВ “Алтас Воловець Енерджи”.
Як повідомила еколог ГО «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосянчук, за попереднім висновком науковців Західної України, будівництво ВЕС на Боржавському хребті може потенційно спричинити цілу низку негативних наслідків для прирожи Карпат і разом з тим знищити туристичний потенціал території.
«До речі в Карпатах вже існують дуже гарні приклади сталого розвитку ВЕС на Самбірщині, де вітряки не шкодять природним цінностям регіону, бо там немає цих цінностей; де вітряки не спотворюють ландшафт, бо розміщені у колишній депресивній промисловій зоні видобутку нафти, а не у самому центрі розвитку туризму і рекреації
Як на мене, вже лише той факт, що Боржава є єдиним місцем в Україні для розвитку парапланеризму та дельтапланеризму та одним з 10-ти місь у Європі, є достатнім аргументом для відмови у будівництві ВЕС, яка не є чимось унікальним для області і що незабаром для нас стане буденним явищем, як і сонячні батареї на дахах приватних садиб», - говорить еколог.
Учасники засідання погодили створити робочу групу з представників усіх перелічених вище організацій для забезпечення захисту інтересів навколишнього середовища та сталого розвитку регіону з урахуванням туристичного потенціалу та комунікації із забудовником, інвесторами і державними структурами, які приймають рішення про доцільність будівництва ВЕС.
Слід зазначити, що проект має широку підтримку органів місцевого самоврядування Воловецького та Свалявського району, які вбачають у ньому такі плюси як розвиток інфраструктури району, створення додаткових робочих місць та поповнення місцевих бюджетів.
Тим часом в інтернет-мережі вже точаться дискусії місцевих жителів і експертів з приводу проекту майбутньої вітростанції на полонині Боржаві. Багато лунає аргументів «за» і «проти», і зараз остаточну крапку ставити ще зарано.
Олена Мудра для «Голосу Карпат»